Dorianless

Несподівано написала М. Я думав, що вона скучила, а їй просто наснився поганий сон. Здавалося, що тут такого, але я думаю про це вже годину і не можу заспокоїтись. І думати про інше вже теж не виходить. Вийде лише, якщо зануритись у світ певної гри.

Здається, я на шляху до одужання від залежності від М. Заблокував появу постів з її сторінок у соціальних мережах, щоб навіть випадково не бачити її обличчя. І оскільки вона мені не пише - то між нами немає жодної комунікації.

Сподіваюсь, це допоможе.

Втім, відчуваю, що впадаю в іншу крайність та шукаю увагу з боку інших, часто навіть незнайомих мені людей, якщо відчуваю навіть простий контакт та увагу до себе з їх боку. Невже в мені справді дірка, що заповнюється емоційною прив'язаністю до інших?

Наівно було думати, що я забуду М. так швидко. Написав їй сьогодні, трохи поговорили - і накрило. Невже для того, щоб врятувати свій спокій, потрібно відрізати всі контакти? Окей, спробуємо.

Снилось одне з північних міст, куди я раніше кілька разів приїжджав. Цього разу я туди приїхав разом з А. у товаристві своїх друзів. Ми тусили на зйомній квартирі, все було добре. Серед інших людей була Е., вона так пильно дивилась на мене своїми величезними зеленими очима, що мені ставало аж не по собі.

Потім ми ходили по місту, і А. затримала поліція. Я спочатку думав втекти, а потім все ж пішов з нею до відділку. Не впевнений, чи у реальному житті я би зробив так само, враховуючи всі ризики та обставини. Але стресонув уві сні я знатно.

Намагаюсь більше концентруватись на роботі, щоб не думати про емоційну реальність.

Думаю, що для мого психічного здоров'я буде краще, якщо я відпишусь від М.у соцмережах. Навіть випадкові згадки та публікації тригерять. Все ще сподіваюсь відволікатись переглядом фото випадкових дівчат у тіндері, але на практиці це мало допомагає, тому що в жодній я не можу впізнати М.

На цьому фоні ще гірше сприймається відсутність нормального емоційного контакту з А. Ніби все добре, але ніби чогось не вистачає.

М. була в моєму місті і навіть не написала. Я би не мав нічого відчувати, але натомість не міг думати ні про що інше. Пройшов всі стадії прийняття, десятки уявних діалогів з нею та самим собою - та легше стало, лише коли вона поїхала. Дивно, як на свідомість діє фізична близькість тих, кого любиш. Це магніт.

я би мав це переосмислити та все-таки відпустити її. Навіщо шукати товариства людина, якщо це бажання невзаємне?

Поки вдень читав, все було добре. А як тільки психічна енергія звільняється - одразу думаю деструктивні думки. Ось зараз не можу заснути, бо в голові образ дівчини, з якою завтра побачусь. Навіщо я будую всі ці очікування та романтизую звичайні історії? Хочу все у своєму житті перетворити на Сюжет. Неприємно не мати влади над думками. Добре хоч, менше концентруюсь на М.

Схоже, що мені властивий один і той самий сценарій при знайомстві з вродливою дівчиною: я захоплююсь її образом та рисами зовнішності, намагнічую цей образ у своїй свідомості - і вуаля! - маємо психо-емоційну залежність, якої достатньо для творчості чи страждань. За якісь кілька місяців або при відсутності явних стимулів з її боку зв'язок слабшає, але ось така моя особливість сприйняття залишає мене беззахисним проти жінок з певним типом зовнішності.

Здається, у цьому році з'явиться трохи більше часу на читання. Давно час, бо встиг накупити 50+ книг, а прочитав з них лише кілька.

Зараз читаю невеликі есеї Сьюзен Зонтаг про видатних письменників та мислителів її часу. Особливо цікаво про Камю та Леві-Строса. Також у неї цікаві міркування про те, як трактування сюжету літературознавцями окупувало поле коментування та пояснення будь-якого твору. І справді, коли ми читаємо книгу, то думаємо у першу чергу "Про що це?", а не "Як це?" і "Що я відчуваю". Це легко зрозуміти, згадавши досвід читацьких щоденників та літературної критики у школі. "Головна думка твору" та інший булшіт. Варто звільнитись від цього тунельного сприйняття.

Знову снилась школа (чужа?) та однокласники, з якими ми ходили в похід містом(?!!), ночували в наметах в парку. Я трохи відстав від всіх, тому що заходив у приміщення школи купити пиріжки. Якийсь треш, і все одно дивно, що люди, з якими я вже 10-ліття не спілкуюсь, приходять в моє підсвідоме.

Як можна втратити людину, якщо вона ніколи не була твоєю?
Я так тримався за спілкування з М, що тепер мені страшно, що його більше не буде. Але вона мені ніколи перша і не писала, і не ініціювала контакту. Так, відгукувалась, коли я щось їй писав, але не більше. В мене є дзеркальні історії, я це мав би раніше зрозуміти. Що може бути гірше за таку нав‘язливість та непропорційність?
Сподіваюсь, я на шляху до емоційного одужання.

Після того, як я відправив М. лист, стало ніби легше. Тепер мені здається, що після прочитання ми припинимо спілкуватись взагалі, вона не відповість і почне мене уникати ще більше. Але якщо це допоможе мені її відпустити - хай буде так. Ця історія надто сильно мене емоційно виснажила.

Знову привиди минулого отримують наді мною владу.
Випадково побачив у максимально несподіваному місці дівчину, в яку був таємно закоханий років 15 тому, не пропускав можливості перетнутися з нею поглядом або привітатися. І ось вона поряд, я її впізнав, а вона мене – ні. І моя спроба розпочати діалог на фб нічого не дала. І тепер я думаю про неї днями та ночами. Нездорове захоплення недосяжною красою. Подібну владу наді мною отримує будь-хто з моїх крашів, варто лише їм опинитися поряд, на відстані руки. Таке відчуття, ніби я припиняю бути господарем своїх думок.

Написав М. лист, в якому описав свої почуття. Поки що не відправив, і думаю, що не зроблю цього взагалі. Я такий слабкодухий.

А ще вона мені сьогодні снилась. Ми випадково побачились на вулиці, вона була з іншими людьми, і крім випадкового погляду, нічого не було. Потім я писав їй у телеграмі уві сні, і вона навіть відповіла. Ілюзія зустрічей та спілкування. Несила терпіти, але як же добре бачити їі хоч так. Чекаю ночі у сподіванні зустрічі.

Не минає і дня, щоб я не думав про М. Скільки би в мене не було роботи, як би тяжко не відчувався час, в якийсь момент я ніби зависаю в повітрі - і згадую її. Коли це скінчиться?

Схоже, що мені знову потрібно вчити себе цілепокладанню. Нічого не хочеться, мало що можеться. І так минають дні, тижні, мімяці, роки. Невже це правда, що амбіції та бажання слабшають із віком?

Снився флірт з незнайомою дівчиною, через який я почував себе незручно. Хоча не мав би. Але це хороше відображення моєї потреби в нових емоційних зв‘язках.

Снилась зустріч з однокласниками у школі, при чому ми не бачились нормально з моменту випуску, а це всі прийшли, аж дивно було.

Моя шкільна любов дуже засмагла і не особливо звертала на мене увагу, ще одна дівчина морозиться від моїх повідомлень, про що я їй ввічливо нагадав (о підсвідомість!). Було дивно, що всі мовчали на тему кількох однокласників, з якими сталось щось погане. І було враження, ніби класний керівник мала нас випитати якісь деталі про них, а ми мовчали.

Зрозумів, що А. у своєму гніві, естетизмі, проявах емоцій та зовнішності нагадує мені П.Р. Це усвідомлення постійно вислизало з моєї голови, а тепер, коли я його спіймав - воно стало очевидним.

Я завжди шукаю одну й ту ж
зовнішність, один і той самий сценарій та модель поведінки. Пекло - це навісно рухатися по колу своїх нав‘язливих ідей.

найбільше в історії моєї прив‘язаності до М. бісить те, що я її сам і вигадав, а тепер – не можу позбутись. Але ж я якось жив до цього? Мені точно варто сходити до психолога.

Тільки вчора думав про Ал., а сьогодні вона мені вже сниться. Ми лежимо в ліжку на якійсь вечірці, обіймаємось, ніжимось, а вранці я помічаю на своїй та їі шкірі якісь дивні плями, схожі на грибок, і розумію, що тепер мені з нею нічого не світить через це.
Як же легко моя уява підставляє у сюжети змінні персонажів...

Знову думав про те, щоб приїхати до М. та розповісти їй про свої почуття, щоб не нести це в собі далі. Хз як у цій ситуації краще вчинити. Я не хочу її втрачати, але я її ніколи і не мав, якщо говорити відверто.

В який момент я зрозумів, що мастурбація мені подобається більше і пріоритетніша, ніж секс з А.? Якось це не ок.

Снилось, що потрапив на міні-круїзний лайнер, де також була О.З. разом зі своїм хлопцем. Вона на іншому кінці світу, але я дістався до неї навіть уві сні. Між нами не було розмов, лише одні ніжні обійми на прощання, коли вона сходила з палуби. Незакриті гештальти - зло. Але сон гарний, і мені було приємно її бачити.

За останні кілька місяців у нас із А. був секс хіба що на державні свята. Напевно, це її влаштовує, як і мене, враховуючи, що я достатньо задоволення отримую від мастурбації. І тут уявне для мене важливіше за реальність. Я час від часу уявляю близькість з різними людьми - і мене ніби попускає, я можу знову про них не думати. Точніше, вони повертаються у свій закуток пам'яті, де чекають свого часу...інколи приходячи до мене у снах.

Мав на днях зустрітися з Ю., але зробив вибір обмежити соціальні контакти через карантин. Прямо пишаюсь собою через це.