Dorianless

Їхав у метро, побачив поруч дівчину, віддалено схожу на М. - і миттєво похнюпився. Наша з нею історія спілкування тягнеться вже три роки, два з яких я безнадійно в неї закоханий. Це почуття сильнішає та слабшає залежно від інтенсивності нашого спілкування, але при цьому ніколи не зникає. При цьому вона жодного разу навіть не натякнула, що я їй симпатичний, коли проявів уваги з мого боку більш ніж достатньо. Ніколи вона не писала мені першою просто так. Хоча М. і дозволяє тримати її за руку при зустрічі та обіймає довше за інших - але це аж ніяк не ексклюзивна поведінка. Я не можу просити більшого - тож залишається сохнути та гризти себе зсередини почуттями.

Сьогодні вперше за кілька останніх років бачився з К. Я точно знаю, що вона була колись в мене закохана, і я також про неї часто думав, ми навіть якось цілувалися. І ось зараз ми гуляли дощовим містом, говорили про різні дурниці, я її обіймав і вона відповідала на ці обійми, ми дивились одне одному в очі - все ніби ідеально складається в картинку. Але це для нас обох лише гра, хай навіть дуже переконлива. Гра, яка нічого не означає і ні до чого не призведе.

Ливно, як швидко я зафіксував на К. свої думки. Це може бути небезпечно.
Один позитив - я сьогодні майже не думав про М.
Рухаємось вперед.

Я божеволію. Здається, що всі пісні у моєму плейлисті — про М. Тиждень тому ніби попустило, але на вихідних з‘явилось надто багато часу для рефлексій та думок про неї — і ось результат. Слід терміново забутися в інших справах. Я непропорційно часто про неї думаю.

Найсильніший емоційний спогад дня: сидів, обідав, думав про М. І раптом - отримую від неї дзвінок. Вона ніколи мені не телефонує, тому було досить дивно. Я сподівався на якийсь неформальний привід, а це було по роботі. Але сам збіг мене ще дуже довго переслідував.

Слід визнати, що вона не прагне спілкування зі мною, і мені про неї слід забути також. Нав'язуватися іншим людям я вирішив припинити ще років 5 тому - і збираюсь бути вірним цьому принципу.

В якійсь паралельній реальності я все ще чіпляю тих дівчат, які мені подобаються, нехтую відстанню між містами та живу у своє задоволення, а в цій - доводиться повторювати собі "будь дорослим", опиратися власним бажанням та вдовольнятися їх втіленню у думках.

З-поміж всіх можливих виборів я обираю завжди найкращий в кожен в момент часу. Інакше бути не може.

Поки М. страждає від нерозділеного кохання у своїх соцмережах, вона приходить до мене уві сні в гості, проводить зі мною всю ніч, але зберігає дистанцію та робить все, аби не помічати того, як я хочу її поряд. Її образ був там настільки живим, що я і після пробудження відчуваю її присутність в голові.

А. прийшла трохи п‘яна, зайнялась зі мною сексом і одразу вирубилась, як зазвичай роблять чоловіки. При цьому вона поводилась дивно та розкуто, як зазвичай і роблять люди напідпитку. Казала мені дивні речі на кшталт «здається, наша історія близька до завершення». взф.

незалежно від того, чи відчуваю я щось до М, таке її уявлення про мене не витримує жодної критики.

Завтра їдемо з А. на якийсь час від цивілізації, а я цілий день думав про те, що хотів би бути в іншому місці, з іншою людиною. Це все безперспективно, але як би я не старався, почуттями керувати не дуже виходить. Я уявляю себе з М. - і все. Кінець історії, яка ніколи не зможе початися.

Дуже дивний післясмак зустрічі. Все ніби в димку, і є відчуття втраченості чогось важливого. Чогось, що вчора було, а сьогодні вже не буде. Як магія, що раптово зникла.

Вчора, коли повертався додому, відчуття близькості М. було майже фізичним (воно таким власне і було), а зараз мені доводиться напружуватися, аби викликати в пам‘яті цей образ.

Лайно.

Довгоочікувана зустріч з М. принесла багато тепла та радості від близькості з нею, але зараз я відчуваю ще більшу пустку всередині. Ніби частинка мене лишалася з нею. Чим далі - тим більше смутку в душі.
Можливо, нам не варто більше бачитись, аби не страждати. Вечір з нею був чудовим, але наступні сотня без неї - не варті цього. Цікаво, чи підозрює вона про те, якого болю мені завдає?

Поруч спить А, а я думаю про те, що М. має бути в моєму місті менше ніж за добу, і ця думка перебиває всі інші.
Як мене може настільки ірраціонально тягнути до іншої людини, коли моя свідомість каже, що в цих почуттів немає навіть найменшого шансу бути взаємними та мати хоча б якесь майбутнє.

я просто відчуваю її всередині себе і знаю, що вона скоро буде зовсім поруч. Від цього тепло та тривожно водночас. Слухаю пісню, що асоціюється з нею, і не можу заснути.

Почуття - дивна штука.

Сьогодні знову снилась М., точніше, її очі. Безпомилково впізнав її у натовпі і тримав у пам‘яті до кінця сну.
Дивно, що і в цьому, і в попередньому сні вона зі мною не спілкувалася, ніби це - лише образ М., а не вона сама. Можливо, так і є, і я живлюсь своїми ілюзіями? Втім, це не змінює того, що я постійно думаю про неї, навіть більше, ніж про А. Це якось сумно. Куди мене приведе ця дорога, якщо я не зможу контролювати свої почуття? Якщо зірвусь і зізнаюсь у них при наступній зустрічі? Здається, мені вже недалеко лишилося до такого вчинку.

Сьогодні снилось, що я приїхав до М., і мені вкотре здається, що я на ній надто зациклився. Слід жити далі. В цієі історії не може бути майбутнього.

Але незважаючи на це, я все ще продовжую на щось сподіватися...

снився секс у душовій кабіні зі старшою незнайомкою. я - детектив у сучасному Берліні, вона - дружина власника популярного місця для тус. серіальне мислення інтегрується з позасвідомим.

Глянув «Дау. Наташа», аби лише бути в тренді мистецьких новин. Нічого нового, вторинні ідеї, лише за концепцію зйомок +, правда, це не дуже гуманно, і моє виховання такого не схвалює.

З іншого боку, ми всі граємо в жорстокість різного типу з людьми навколо. Ось я обожнюю грати в емоційні прив‘язаності. Не знаю, навіщо це мені потрібно, але відчувати, що я потрібен іншим - вже на рівні майже фізичної потреби.

Помітив, що на фоні сварок з дівчиною почав частіше думати про те, що мені, в принципі, ок бути самому по собі.

Наснилось дещо, що не хочу розповідати людині, але хочу запам'ятати.

Я був у Л. вдома, вона в цей час чекала на дитину, але була сама. Була засмучена з приводу своїх поточних невдалих стосунків. Я обіймав та заспокоював її, казав, що все буде добре. І найбільше, що мене злякало - що я був готовий відмовитись від того, що мав, аби бути з нею, навіть враховуючи всі ускладнення. Таком міцним та важливим мені здавався уві сні наш із нею зв'язок.

Щось подібне я пережив у реальності, коли у 2016 бачився з В.П. Тоді мені здалось, що я можу кинути все заради неї, навіть без розуміння, чи є в нас якесь спільне майбутнє. Потрібно було почути лише її слова "Будь зі мною".

Я просто казковий довбойоб.

Снилась робота, якась фантастика.

Вже більше доби віддаю себе спогадам давнього минулого. Черпаю звідти натхнення та емоції. Згадую, які сильні почуття тоді відчував, і як це слабко порівнюється з тим, що відчуваю, і про що, головне, думаю, зараз. Видобув з себе кілька важливих емоційних зв'язки, які ніби закопав поглибше. Не знаю, як на мене це вплине.

Під час навчання в університеті читав стільки кльових наукових праць...Це розширювало мій світогляд. Відчуваю, як після 21 припинив розвиватись у володінні концептами та ідеями. Це не робить мені компліменту, і трохи навіть засмучує. Варто відновити регулярне читання.

Після дивних снів про інші географії у твіттері наштовхнувся на спогад 5-річної давнини від О.Б., що сколихнуло сильні емоції та спровокувало творчий порив. Я розумію, що вона досі для мене дуже важлива.

Після цього я вже не міг робити нічого іншого окрім думок про своє минуле. Підступна пам'ять паралізує та не дає жити.

Сьогодні зрозумів, що мені не вистачає людей, з якими можна просто поговорити за життя, розповісти про свої справи, поділитись хорошим і не дуже, тому зателефонував А.П. Відчув бажання розповісти кілька історій зі свого життя і натомість послухай її. І хоча загалом спілкування по телефону мені не властиве, але сьогодні захотілося саме цього. Трохи флешбечнуло в минуле, коли я таке робив, коли спілкувався з іншими НЕ ПО РОБОТІ. Зараз таке уявити все складніше.

Був у мене колись друг, але зараз нам з ним вже не по дорозі.

Відчуваю шалену нестачу навколо «своїх людей», через що повертаюсь у спогади та спілкуюсь із привидами. Слизька стежка в нікуди.

Копаюсь у власних спогадах мов у льоху, з якого часом дістаю коштовні миті, і падаю у них мов у колодязь пам'яті з ГП. Намагаюсь зрозуміти мотиви своїх вчинків, хоч трохи оживити свої емоційні зв'язки з колись важливими для мене людьми, яких у моєму житті вже давно немає. А нові близькі - не прив'язуються до мебе так, як 5-8 років тому. Кожен знаходить своє суспільне місце - і не рипається у пошуках нових людей. А що ми насправді можемо дати одне одному у зрілому віці? Можливість близькості ще більш примарна, аніж раніше.

Залишився у місті сам, і розумію, що мені дуже складно бути без А. Я настільки звик чути її голос, бачити, обіймати її, що відсутність одразу ріже мов лезом по склу.

Час визнати, що я залежний від людей. Мені необхідна їх увага, їх цікавість до мене. Я хочу відчувати на собі сфокусований погляд Іншого. Трохи тупо, що такої уваги до мене ніхто не проявляє.

Надто багато спокус, і всі - лише примари свідомості.
Варто тримати себе під ментальним замком, щоб не робити іншим людям боляче.
Звісно, я не відповідаю за те, що відчувають інші, бо це вони роблять вибір - відчувати, але навіщо провокувати?
Вчора допоміг одній знайомій пережити болючий розрив з її хлопцем, і одразу чомусь подумав про те, щоб звабити її. Але ж просто мати думки - ще не злочин?
Сподіваюсь, що позбавляюсь залежності, яка переслідувала мене останні півроку.
Головне - не бачитись з М. достатньо багато часу, але спогад про неї вивітрився.
І зайняти себе роботою. Це завжди допомагає.

Щодня сняться майже випадкові дівчата з минулого. Цілодобове сидіння вдома так впливає на мою психіку, що хочеться бачити хоча б якихось людей не в екрані, що вони приходять до мене уві сні. Добре хоч, що нав‘язливе бажання близькості з М. послабло.

снилось, що вийшов на відеодзвінок з Д, і вона під час того була оголеною, і не соромилась цього. я спочатку просто насолоджувався цим, а потім почав робити скріншоти, аби потім її розглядати. втім, фото не збереглись навіть уві сні :(

а я так старався позбавити наше спілкування еротизму. підсвідомість наше все.