Єнот полоскун

сьгодні був довгоочікуваний фестиваль....
ха викусіть тварі!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Машка порвала всіх)))))))))))))
молодчина!!!!!!
ми стільки тренувалися, вчили пісню і вона поїхала і сама без мене змогла себе гарно представити.....
як же приємно втерти носа деяким "дуже розумним"...

В зале никого не было.Началась массовая истерия по поводу 31декабря. Какое счастье,что меня это не касается.
Сегодня день зимнего солнцестояния.Самый короткий день и будет самая длинная ночь. И так три дня.в нашем полушарии это есть начало нового солнечного круга.Ярило начнет прибывать с каждым днём.Дарить больше тепла и света.Вот что надобно праздновать. Конец ночи,начало нового круга.
Людишки превратились в стадо безмозглых овец.Что им скажут делать,то и делают.

Накупила мяса коту,вечером зайду к Л.Пишет он вроде ничего,грустит только.
Пеку творожную запеканку с бананом и киви.
Стоматлг поставил слева формирователи.Ощщ зубов во рту! Капец восторг бля!😁

Сегодня 1 декабря, а это значит у Сашули настроение как будто уже 31
СКОРО НОВЫЙ ГОД!!!)))
Я УЖЕ ЖДУ КОГДА БУДУ НАРЯЖАТЬ ЕЛКУ, ЕСТЬ АРОМАТНЫЕ МАНДАРИНЫ,
ФОТАТЬСЯ ВОЗЛЕ ЕЛКИ),
ЖДАТЬ 00:00
ПИТЬ ПУЗЫРЯЩИЙСЯ ШАМПУСЕНОК),
СМОТРЕТЬ НОВОГОДНИЙ ПАРАД ЗВЕЗД))
ОДИН ДОМА)
ОТКРЫВАТЬ ПОДАРКИ***
ЕСТЬ ОЛИВЬЕ)))
КОНФЕЕЕТКИ
И ПОЗДРАВЛЯТЬ ВСЕХ БЛИЗКИХ МНЕ ЛЮДЕЙ С НОВЫМ 2018 ГОДОМ)))***

Привіт щоденник. Хз що писати. Їду зараз в автобусі. Болить голова. Скоро сесія. Ех. Болить душа. Ненавиджу людей і себе тож. Брак сил. Знеохота до всього. Як швидко тече життя. Маю його досить. Більше страждань ніж чогось файного. Я почуваю себе одиноким і нікчемою. Мені шкода що усі навколо страждають із за мене. Хочу зникнути. Не маю сил. Мені одиноко. Мрії... Я хочу у них вірити. Хочу щоб збулись...

привіт Фрагментер сьогодні день недуже. одногрупник своїми руками взяв і "порахував" мені ребра це було боляче... кохана людина без настрою і навіть не хоче подзвонити та й і я не подзвоню всеодно знаю відповідь що скаже.. я заплуталась.. з одного боку хочеться просто напросто взяти і звести кінці з самою собою а з іншого лиш думаю про те аби я померла чим поскоріше.. а я всім приношу лиш біль тому толк мені бути ..дякую що вислухав*)

я постійно роблю усе комусь .. Аби їм не було боляче, але все завжди виходить наоборот. І у всьому завжди вина.. А все розпочалось із невеликої брехні. Іноді хочеться покінчити зі своїм життям, аби всім було легше. А так не вийде не буду покидати свою маму і маленьку сестричку і найкращлгл в світі брата .. Я стараюсь бути сильною но скоро просто все зірветься .. Все мене вже заебало нехочу нікому нічого ні про що брехати набридло стримувати все в собі.. І в училищі здається мене вже ніхто не помічає я стаю неведимко.Кожної ночі я лягаю спати і мрію про щасливе життя! у мене все, дякую що прочитали і вислухали.*)

я сейчас почему-то начал думать об одной вещи.
наверное, самое крутое и интересное в том, чтобы быть школьным учителем - это возможность наблюдать за тем, как люди растут и меняются. это можно делать не только в школе, но в детстве рост и изменения происходят наиболее стремительно.
это же просто невероятно. даже не представляю, что можно при этом чувствовать.

місяці шукання рішення проблеми яку ніяк не вирішиш. цією проблемою є лиш вона. її бездоганність та риси які заставляють закохуватись більше, одночасно заганяють мене в коло депресивних думок, яких жодного разу не зміг позбутись. останнім часом відчуваю себе все гірше й гірше, закритись в собі більше не варіант. їй на мене плювати чому ж тоді дарує надії. коли думаю про неї розумію що на її фоні є ніким, сіра пляма з такими ж думками. сільки ж так протримаюсь. навіть розказати комусь неможна, це нанесе мені ще більш нищівніший удар, таке пережити буде важче. навіть будувати мрії не зможу.

привіт всім)
пишу в перший раз, і хочу поділитись з вами інформацією про сьогоднішній день...
Народ це пзд одним словом ні слів ні емоцій одні думки і ті матом....
Я познайомилась з хлопцем він прикольний (одним словом нрав мені) раніш він незвертав на мене уваги но він мені дуже нравився....ми пішли з ним в баню там бухали і просто танцювали бо алкоголь дав в голову...
На наступний день він мені написав вк "давай зустрічатись" ну як всі дівчата(надіюсь) погодились так як він мені нрав....
Ми зустрічались уже як півтора року зустрічаємось...але мене непокидає думка, що мені поступати через місяцьі мені прийдеться переїхати в Київ я незнаю як це йому сказати....

Весь сенс в людях. Кожна людина маленька така крихка крихка істота. В світі стільки гамна, просто гамніща, що кожеш і так по вуха в ньому. Воно просто всююююди. Як можна просто через лінь, зверхність, байдужість, ще мільйон різних трохи низьких причин просто докидати людині ще того дірьма. Просто так добивати, забивати те все добре, світле, класне, приємне, що в ній є, те таке "светящееся". Як, блін, можна не звертати увагу на відчуття людей, як можна не шарити, що це так важливо. Як можна робити щось "не очень" хороше, казати щось "не очень" приємне, і не думати, що це, блін, може мати значення. Не треба бути нечесними, просто чесно любити всіх, трошки любити. Як же це треба

Це насправді жахливий стан, коли тебе оточує багато людей і ти з ними ніби і спілкуєшся, але це не ті люди з якими можна поговорити про стан своєї душі. І ти серед шуму, крику, серед цього натовпу почуваєшся самотнім... Хочеться втекти від усього цього в якесь тихе і затишне місце і насолоджуватися природою і своєю самотністю...

Шла домой. Встретила слепого мужчину. Он попросил довести его до цветочного магазина. Хотел купить цветы для своей жены.

всі пролеми починаються тоді, коли ти виходиш з дому.
тому зараз
ти робиш велииику помилку.

Это было так романтично. Как в каком-то фильме.
С начала мы просто гуляли часами и говорили обо всем. Потом сидели долго на кладке. Позже он начал меня обнимать. Нежно так, осторожно. Потом крепче. Я сидела на кладке и смотрела в даль, положив голову ему на плече. Второй рукой он гладил моё лицо. Помню сидели так и начался дождь. Прятались под его курточкой. Бежать смысла не было да и дождь был тёплым. А потом он меня поцеловал. Первый раз. Так нежно. После поцелуя шептал, что очень любит. Не думала, что эти воспоминания будут на столько приятны.

Чёт я заебался

Можливість додавати фотки, афігєть

Хочу щоб Новий рік пройшов незабутньо але...

Вот летом мы на зиму морозим огурци( для окрошки), зелень, облепиху, я ещё пробовала арбуз и диню морозить. Наморожу ка я на лето мандарин)

ЗАЧЕМ ВЕСЕЛЬЕ
ЕСЛИ ОНО НЕ ВЕСЕЛИТ

Купил 0,5 нефильтрованной социальной смазки. Бельгийское.

Происходит всякое микродерьмо. Тут напряг, там не то. Да пошло оно всё! Скукотища смертная. В мире столько удивительного, стоит лишь присмотреться, а мы тратим время на ненужные переживания.

Выскакивала бы напоминалка в такие моменты: "Ты что переживаешь, пёс? Это всё мелочи, думай о своих мечтах"

А что,если однажды я забуду твоё имя? Я прекращу ощущать себя одинокой и плакать по ночам.Все вокруг счастливы.Так почему я не могу?

Викладачка: Ні, я не прийматиму в вас залік, бо я приймаю тільки в іноземних студентів.
ЦС.: Ну так что, мы можем и гуталином обмазаться!

• Snoop Dogg - Run Nigga Run

Помітила, що половина фрагментів у мене з поміткою 'нікому'. Ібо моя параноя не знає меж. Хоч ніхто із знайомих приблизно не знає, що таке !F... It's just me😸

- Да мам всё хорошо. У меня есть еда. Я ела. Да. Я хожу на учёбу. Да. Я в порядке.
На самом деле мам я ела вчера,в доме кончилась еда но я не собираюсь её покупать,мне хватает кофе вместо еды. И я проёбываю учёбу. И я не в порядке. Сегодня я содрала костяшки до мяса и разодрала живот ногтями,до крови. Я сплю сутками и мне поебать на всё. Я заебалась ненавидеть себя мам. Я не знаю как это прекратить. Я перестала понимать и контролировать себя.

Братик... Опухшая мать,её слезящиеся глаза и она подхватила какую-то болезнь. Я не запомнила название. Знаешь братик.. До тебя она была здорова. Ты превратишь её в полуживую и вечно сонную. Я люблю её больше чем тебя. И после того что я видела я не смогу достаточно любить тебя первое время. Но это только на пару лет. Память у меня говно. Но капельницу я запомню навсегда. И её голос. Я же слышала! Слышала с самого утра,чёрт побери! Если дети это цветы жизни то почему она так страдает? Это не честно.

Этот странный сосед,который ругался со своей женой,толстый,старый пьяница. Я курила на балконе. И он вышел. И сказал: "Тебя никто не обижает? Ты плакала". И вот тут я охуела. " Нет, я не плакала". И пара странных вопросов про мать и нужна ли мне картошка. Но на самом деле я плакала. Я плачу каждую ночь. Но я не издаю всхлипов,просто трясусь в обнимку с носовым платком. А увидеть этого он не мог. Я бы заметила его. Разве по челевеку можно заметить что он плакал, даже когда он улыбается?