Dorianless

Провів із психологинею майже цілий день, спочатку на одному заході, потім на іншому, потім ще на одному. Було комфортно. Кілька моментів було гарних. Наприклад, мої розмови з нею з різних висот, коли вона стояла на балконі, а я - знизу. Здається, мене трохи відпустило. Сподіваюсь, загострення минуло і далі буде легше. У великих групах, де є ще інші відволікаючі фактори, це взагалі легко.

Познайомився з кількома цікавими людьми, роздав кілька візитівок, зібрав кілька дивідендів соціального капіталу з минулого. Приємно.

Відчуваю не абсолютний, але спокій, і від цього дуже добре.

Снилась А. Дуже реалістично. Я прийшов у її квартиру, де вона вже живе з новим хлопцем, забирати якісь свої старі речі. А вона мені каже "Можливо, ми знову будемо разом?". Дуже дивні думки та бажання в моїй голові, бо на свідомому рівні я не вірю, що ті стосунки мали майбутнє. Я його просто НЕ БАЧИВ. фізично. ніяк. вони просто тривали в часі.

Продовжую спілкуватись із психологинею. Я зазвичай пишу першим, але вона з радістю відповідає. Не думаю, що вона розуміє, наскільки це для мене нетипово та рідкісно. Але мені цікаві ці розмови, і я радий, що вона є в моєму просторі. Дивлюсь серіал, який вона порадила, і ділюсь враженнями. Це, звісно, створює спільну реальність. Побачимо що буде далі.

Вчора знову бачився з цією дзеркалкою. Ми мали робочу нараду, а після неї пішли гуляти, хоча попередньо про це не домовлялись. Їй вочевидь подобається наше спілкування так само, як і мені, але вголос цього ніхто не скаже. Ми проговорили півтори години, і хотілось ще. Тепер, коли формальні причини для зустрічей закінчились, мені потрібно або проявляти ініціативу, або забити і відпустити. Я відчуваю небезпеку від цього спілкування для своїх стосунків. Вперше за останні 2 роки я відчув близькість із кимось ще окрім М. З раціональної точки зору - варто її відпустити. Я це знаю. Але жертвувати своїми бажаннями так складно!

Весь вечір спілкувався з дівчиною, яка мені багато в чому дзеркалила мене. При чому дуже складно сказати - в чому саме. В ледь вловимих інтонаціях, стилі, жестах, способу дивитись в очі. Ми говорили на теми, про які зазвичай мовчать, і мені чомусь хотілось відкриватись їй. Між нами явно стався контакт, тому що співпало багато змінних. Хз що з цим робити, але враження я отримав неймовірно сильні.

Продовжуються сни з різними жінками, які так чи інакше були для мене важливими.

Спочатку Л.Б. була в мене вдома і їхала зі мною у потязі невідомо куди, і ми ніби навіть були близькі, а потім О.Б. шукала квартиру під Києвом, а я два дні поспіль шалено хотів з нею зустрітись, не зважаючи на всі інші плани і домовленості. Виходить, що ці емоційні зв'язки - це основа моєї особистості.

Сьогодні зустрів дівчину, з якою вже років 10 не спілкувались. Раніше я бачив у ній своє дзеркало, а зараз, дивлячись на неї, бачу як змінився. Став більш замкненим, намагаюсь не обговорювати своє особисте життя, більше слухаю, аніж розповідаю.

Все що в мене є - це мій спокій. Все що я роблю - я роблю спокійно, роблячи глибокий вдих та видих. Здається, це моя нова основна цінність. Я про неї вічно собі нагадую і впевнений, що без неї все піде шкереберть.

Спокій дозволяє не говорити все що думаєш і не показувати все що відчуваєш. Спокій - це гарант безпеки мого соціального "я". Слід, мабуть, це прийняти, і тоді життя стане кращим.

Снилось, при чому з багатьма реалістичними деталями, що я десь на вписці, і що до нас прийшла А.М., яка нещодавно втратила чоловіка. Виглядала дуже сумною і нещасною, але чомусь дивилась на мене і хотіла обійматись. Було видно, як їй самій незатишно від того, що в неї є потреба у близькості, вона бісилась і ніби ненавиділа себе за це. Казала, що це лише на годинку, а потім вона піде, і все таке. Дуже дивна сцена, тому що я не мав би собі дозволяти фізичну близькість з іншими жінками. По пробудженні я навіть міг згадати її голос, і різні акценти простору.

Вперто намагаюсь тримати під контролем реальність.
Всі емоції переносять у віртуальний світ - і таким чином стає легше. Всі навколо бігають, хвилюються, напружуються зайвий раз - і для чого? Щоб створити враження, картинку, ілюзію. Не розумію і не хочу брати в такому участі.

Все ще відчуваю в собі протестний потенціал і бажання змін, але це проявляється у конкретних речах, не всюди. Не хочеться витрачати дарма час та сили заради речей, які ніколи не відбудуться. Така собі страйк під плащем раціональності.

Все що намагається похитнути мій спокій - має бути знищено або заховано у підсвідомість.

Кількість апокаліптичних снів та снів про війну збільшилась. На днях мені навіть снилось, що я сам помер. Але це дивує лише уві сні. Смерті в реальному житті сприймаються як щось буденне, до чого я вже звик, чому не дивуюсь. Певно, це наслідок емоційного дистанціювання. Нічого не відчувати простіше.

Але я не оглох. Позавчора слухав запис голосу В. 14-річної давності. Це окунуло мене в давно забуті спогади та почуття та нагадало, що колись я бачив світ інакше. Втім, мені подобається те, яким я є зараз. Більше спливу, більше впевненості в собі, більше можливостей. Звичайно, є обмеження свободи, але за все потрібно платити. З цим я змирився.

Якийсь треш. Снилось, що займався сексом з М., нас перервали, а потім прийшла А. і захотіла зі мною продовжити, щоб це бачила перша, щоб зробити їй боляче. Схоже, я справді такої думки про жінок та їх конкуренцію за чоловіків.

Сни складаються у певні патерни.
Сьогодні провів ніч разом із дівчиною, з якою якось ходив на побачення. Поводився з нею досить необережно, звалюблював, але не наближався фізично. Ми лежали на ліжку, і я сумнівався в тому щоб цілувати її чи ні. Головою розумів, що це ризик, на який не слід йти, але дуже хотілось і я зрештою піддався. І дарма, тому що потім вона виставила мене на публіку, і про це дізналась М.
Свідомість дуже не хоче її втрачати і переконує бути обережним у поведінці з іншими жінками. Варто прислухатись до цього голосу. Або знайти психотерапевта.

Мені почали часиіше снитись інші. Три різні людини за три дні. Сьогодні мені снилось що ми з М. посварились і розійшлись, і я тусив у якомусь готелі разом з Б. та П.Р. І коли я поцілував першу, то мене почуття другої хвилювали більше аніж те, що в мене є М. так соьі ситуація, якщо чесно. невже моя природа бере гору?

І ще один такий сон.
Цього разу я повернувся доволі далеко, в школу. Чомусь я там був майже оголеним, і прагнув близькості з І., з якою в нас так нічого і не вийшло свого часу. І вона ніби також була не проти, хоча і виглядало, ніби ініціатива йде лише з мого боку. Ми вже обіймались під однією ковдрою, а потім раптом опинилися в класі. Це було дуже, дуже дивно.

Ще одна знахідка для психотерапевта:
Уві сні обіймався з К., яка, як я знаю, колись була в мене закохана. Зараз у неї все добре, і ми нормально спілкуємось, але все ж.
Я обіймав її, але коли ми ніби збирались поцілуватись, то вона сказала "я не хочу щоб мені було боляче". А я подумав, що так і є, і не варто гратись почуттями інших людей.

Снився дуже дивний деталізований сон: я повернувся на попередню квартиру забирати свої речі. А. зустріла мене дуже тепло, міцно обіймала, плакала і казала що кохає. Я не знав що на це відповісти - і це було дуже сумно. Мабуть, варто це проговорити з психотерапевтом.

Створив анонімний акаунт на тіндері, просто щоб свайпати різних людей, читати їх описи і залипати на фотографії. Мабуть, це голод за новими враженнями спілкування з новими людьми, я вже ДУЖЕ давно ні з ким не знайомився. Варто визнати, що в мене є така потреба.

Не зважаючи на те що в мене чудові стосунки, інші люди продовжують проникати в мою підсвідомість.
Сьогодні снилась Л., показувала своє тату на стегні, лежала майже роздягнена на своєму ліжку і загравала до мене. Я навіть уві сні відчув, що маю опиратись, що це неправильно, але, прокинувшись, тепер тільки про це і думаю.
Можливо, це через відсутність розрядки вчора, а можливо це означає, що мені не змінити свої звички та природу. хз.

Тепер сниться не минуле, а колега, що вночі проявила до мене симпатію та почала фізично зближуватись (явна фантазія вчорашнього дня), а потім вирішила зморозитись, тому що це створить додаткові проблеми. Клас.

Хоча все настільки добре, наскільки це можливо під час війни, і в мене є все про що тільки можна мріяти - минуле наздоганяє у снах у різноманітних сюжетах з різних епох мого життя.

Мені здається, що це хороша тема для психотерапії - зацикленість на минулому, на людях та емоційних зв'язках з ними. Я так і не навчився відпускати...а варто.

М. поїхала тільки вчора, а я вже думаю про те, що мені знову потрібно якийсь час бути наодинці із собою. Мозок одразу починає шукати способи соціалізації та можливості поспікуватись з кимось ще, зблизитись, відчути радість співбуття. Я - безумовно соціальна людина, що живиться за рахунок обміну почуттями з іншими.

Намагаюсь тримати себе в руках. В житті трапилось стільки змін за останній час, навіть не враховуючи зовнішні обставини. Не так просто зрозуміти, чого я хочу і що мені потрібно.
Варто сконцентруватись на чомусь, що я можу контролювати. Зробити щось, від чого буде користь.
За кілька днів до мене має приїхати М. Сподіваюсь, їй тут буде добре.
Як я встиг потрапити в таку залежність від іншої людини?

Нарешті відчуваю себе на своєму місці, поруч з М. Зустріч з нею заповнила порожнечу всередині, ніби так і мало бути. Чекаю на неї в її квартирі. Все так, як має бути.

Звісно, мені невимовно шкода все те, що лишаю позаду, але неможливо здобути, не втративши.

Складно визнати та промовити вголос те, що я відчуваю вже доволі давно.
Я переніс свої почуття з А. до М., і тепер майже нічого не відчуваю до першої. Ми як брат і сестра, з мінімальними відмінностями.
І я не можу сказати що щось погано, чи не так, але всі мої думки та емоції зосереджені на М. Ніби я вже прийняв рішення бути з нею (я вже уявляю як їду до неї), але не можу в цьому собі зізнатися. Це дещо жалюгідно.
І так, я розумію, що рано чи пізно доведеться обирати, і неможливо прикидатися вічно. Але війна ніби заморожує можливість обирати, водночас внутрішньо розставляючи пріоритети.
Питання "Де і з ким ти хочеш бути зараз?" в мене не викликає сумнівів чи двозначностей. Я хочу бути з М.

Цілий день не спілкувався з М, тому що вчора вона на мене за щось злилась, і емоційно віддалилась. Ну ок, можливо, робити перерви у розмовах також корисно. Лишилась звичка всім з нею ділитись, тому зберігаю фото та скріни на потім. Я доросла людина, зрештою.

Трохи розібрався у своїй голові щодо того, чи варто відчувати себе винним за те що роблю недостатньо для суспільства під час війни. Ніби заспокоївся.

Вчора померла моя близька знайома. Ця новина змусила мене заціпеніти на якусь хвилину. Але це все. Думаю про неї час від часу, але не більше. Не думаю, що навіть плакатиму. Я надто просто приймаю смерть як явище. А люди - вони не зникають, вони лишаються в моїй пам'яті.

я веду подвійне життя, знаходячись фізично в одному місці, а думками - в іншому.
це не можуюе тривати вічно. дам собі час до кінця року. це має якось вирішитись, не можна так мучати одразу двох людей.

М. сказала, що дуже боїться мене втратити. і це взаємно. вона - надто важлива частина мене.

Найбільше що мені зараз хочеться - це поїхати до неї, обійняти і сказати, що все добре. Бути поруч, дивитись на неї, тримати її за руку. Я відчуваю, що вона хоче цього ж.
Але водночас я розумію, що недосяжність М. 28/30 днів на місяць - це саме те, що робить її настільки привабливою у моїх очах.
Ніби я винагороджую себе її близькістю, і живу лише заради цього. Це як наркотики, солодке, відпустка, будь-що інше, що тримає інших людей на плаву і не дає закинути все нафіг.
Я залежний від неї, і це дуже і дуже фігово для мого ментального здоров'я. Але звинувачувати у цього когось крім себе просто безглуздо. Я сам собі яма і сам собі пастка.