Єнот полоскун
Знайома вчителька молодших класів про своїх учнів:
- Головне, щоб були хорошими людьми. А що не довчать, то прочитають потім в інтернеті.
ШО?!
•AC/DC – School Days
#school
Любой чел может тискать собаку, гладить ей живот, морду лапать, пошлепывать, обнимать, даже целовать.
А детей люди так не ласкают.
Абсурд. Мир в глубокой жопе педоистерии и человеконенависничества. Хотя было бы столько отчуждения и ненавистничества др к др, если бы нас в детстве просто ласкали и тискали, как собак?
И это везде. Это кажется таким огромным необьятным дебилизмом, самоуничтожением человечества.
Я иногда мечтаю о ребенке, как о собаке. Классное существо которое можно ласкать, играться и делать чето класное. Но часто ловлю себя на мысли что вот а за это уже бы посадили на лет 5, об этом можно только мечтать.
За что?? За ласку и нежность блять!
Викладач з неврології:
- Знаю я вас, студентів - скажеш виписати рецепт на вітамін В12, то ви випишете 2 рази, але на В6!
• The Vitamin String Quartet – Beautiful Lie
#neurology
Здравствуй Фрагментер. Буду в тебе писать. Захотелось.
Сижу, надо работать и вроде ну я уже всё сделала: в комнате убралась, не обжиралась пару дней, чувствую себя приемлемо. Короче, сделала то, что мне казалось необходимо для того, чтобы у меня возникло желание работать. И оно даже есть. Но моя инерция... или не знаю что это. Я просто не могу. Как будто я на рельсах и не могу с них свернуть. Я знаю, что если начну, то мне будет нормально. И всё равно сижу и страдаю какой-то хуйнёй. Бред.
Надо начинать. Да, надо начинать.
Говорят, что самое ужасное, когда в тебя не верят собственные родители. Я до сих пор помню их слова, когда нам всего лишь выдали гребанные ЛИСТОЧКИ С ОЦЕНКАМИ. Я вспоминаю те слова практически каждый день, несмотря на то, что прошло уже месяца два. Слова ранят больнее, только сейчас понимаю по настоящему. И каждый раз, вспоминая по утрам, что они мне говорили, точнее что говорила в основном мама, я хочу взять со стола нож и воткнуть себе в шею. КАЖДЫЙ ГРЕБАННЫЙ ДЕНЬ! И мама еще считает, что это особенность возраста. Ну пиздец теперь.
В рекламе такие счастливые семьи.Я преклоняю колени перед холодным экраном. Как кусок вонючего пластика может излучать лживое подобие счастья? Еще один лишний плевок от социума в сторону инакомыслящих и несчастных. Широко раскрывая глаза, мы смотрим на изуродованные ложью лица. Мы совсем не похожи на эту расу белозубых и вечно радостных. Внутри них пустая консервная банка. Внутри нас строятся империи. Я отказываюсь верить в иллюзию абсолютного счастья. Я залечиваю болючие порезы от крышек жестяного мусора.
Одного разу мама сказала: "життя тільки починається ти ще все встигнеш". І почувши ці слова я жахнулась. Якщо мені тільки 16 і я вже такого надивилась то що мене чекає далі??! Страшно подумати скільки разів мені ще будуть робити боляче. Але в цьому є і щось хороше! Тому що тільки коли ми відчуваєм біль ми вчимось так більше не робити...
Отже, щоб в мене не булотаке " пічяльне" майбутнє я почну від сьогодні. І першим моїм кроком буде те що я буду вчитись стримувати язик за зубами. Мінімум розмов - максимум дій! Постараюсь більше готуватись до пар!
ВСЕ З ПОНЕДІЛКА НОВЕ ЖИТТЯ! І НЕХАЙ ТІЛЬКИ ЯКАСЬ СУЧКА ПОПРОБУЄ МЕНЕ ОБІДИТИ! ПІШЛИ ВOНИ ВСІ НА####
Здається, я вірю.
Так! Так! Я знайшла Його...
Боже, так багато і одночасно так мало потрібно було мені пройти, щоб знайти Тебе...тільки не покинь мене тепер. Прошу, і я обіцяю, що не зраджу тебе.
Я вірю в Бога і я ДОВІРЯЮ йому...
Тепер всі ці земні проблеми здаються такими дрібними...Що то ЗНО? Що та заздрість? Я - дитина Божа. Я заслуговую на щастя. І я буду щасливою.
Напевне, для цього я і жила, щоб зрозуміти...
І сьогодні я зрозуміла. І тепер я готова йти дальше...Я ЩАСЛИВА
"Я просила Бога зцілити мою приковану до ліжка дочку. Бог сказав мені – ні. Душа її в надійності, а тіло все одно помре." Мати Тереза.
я настільки люблю музику що не уявляю як можна жити без неї...я слухаю її навіть на деяких уроках...добре що люди придумали наушники і плеєри!!!
Проснулась пізно. Читала книжку, поки що не надто цікава, але все ще попереду. Думала подивитись фільм, але поки вибирала, перехотіла. В результаті цілий день просиділа за компом((
Richard Loid ти справді важаєш що ти один такий страждаючий який немає друзів, ти майже у кожному фрагменті згадуєш про однокласників...знав би ти які мене оточують люди то поспівчував мені більше ніж собі...але я на відміну від тебе не нию те що люди які мене оточують дибіли...хоча іноді нерви не витримують...моя порада тобі не вішай носа забий на всіх і живи так як тобі хочеться...а любов ти знайдеш тоді коли будеш навсі 100% впевнений у собі і не будиш звертати увагу на всіх тих тварюк які колись тебе дратували...я сподіваюся ти це прочитаєш і запам'ятаєш назавжди...
Хуйовий день! Не виспалась нормально. Нічого не хочеться (навіть шоколадку з'їла аби з'їсти!!). Всі бісять мене! особливо мама! якого ху* вона так поводиться? Заїбали тупо всі!! Уроків дох** задано, а часу взагалі немає. Та й жодного бажання щось робити. Настрою ні краплинки немає!!! і ніхто, на жаль, не підніме його:(
Ненавиджу всіх і все!!!!! Все набридло.. треба якось змінити обстановку, тільки це неможливо((
Хочу плакати, плакати і ще раз плакати... :'(
(о бош, це ж наскільки в мене ужасний настрій, якщо я в кожному реченні нецензурно висловилась (а я не матюкаюсь зовсім!)
Вчора у *richard loid був запис про візит в школу венеролога і "як її не стидно було перед нами на такі теми говорити".
Не можу пройти мимо.
Медики - це майже як секта. Інші мораль, культура, уявлення про рамки дозволеного. Гінеколог десятиліттями колупається в чухиж п**дах, і нічого; терапевт не хоче оглядати жінку, яка перед його прийомом не помила шию і взагалі смердить потом. З точки зору лікарів, поведінка і того, і іншого - нормальна. Секс і смерть, кров-гній-блювота, відірвані кінцівки - це не табу. Це навіть не здається огидним.
Є в мене фотка, де одногрупник стоїть за 0,5 метра від висушеного трупа і спокійно жує бутерброд.
RICHARD LOID, вітаю тебе з 15 днем народження)) Бажаю щастя, радості, кохання, успіхів у навчанні, знайти справжніх друзів і не зневірюватись у житті. Нехай твоє життя буде цікавим та різноманітним)) Забудь про свою С. і живи далі.
Ти писав, що ніхто з читачів !Ф не зрозуміє, як це жити без друзів. Я не скажу, що у мене немає друзів, але іноді ситуація схожа з твоєю. Я також заходжу у пабліки і здається, ніби мої думки читають..
Тобі лише 15, а ти уже розчаровуєшся. Це не правильно. Звісно ж я не знаю повністю тебе і твою ситуацію, але думаю, що все можна змінити. І почати потрібно з себе. Змінюйся, вдосконалюй свій характер. У тебе все вийде!!
P.S.: сподіваюсь ти це прочитаєш))*
Хм.. навіть не знаю про що писати:(
Настрій ніби є. Спати не хочу. Музика трішки набридла за день. Хочу співати, от тільки не вмію((
Бліін.. завтра робити уроки, а в понеділок в школу( Набридло вже. Хочу відпочинку.. Але знання потрібні, вони хоч пригодяться у житті. Хоча... Світ не справедливий. Буває все навпаки: хто вчився, той ніким не стане, а двієчник може й у депутати піти (ну кароч може мати престижну роботу). Вот і все. Вже точно не знаю що писати)
- Посмотрела фильм "Голодные игры". Понравился (возможно только потому, что я читала книгу).
- Мысль о том, что надо учить и писать курсачи угнетает и портит настроение(
Если по прошествии 2-х часов своей жизни тебе совсем нечего написать, даже двух осмысленных слов, то как же хуево ты значит их прожил? Может быть и просто лень писать, конечно, это уж каждый сам решает - ему нечего написать или просто пока лень. Может быть, есть смысл даже в том, чтобы просто написать "вяк", чтобы таким образом зафиксировать для самого себя, что ты вынырнул из пелены забот и действий, подумал хотя бы несколько секунд о том - как ты сейчас живешь. В этом и смысл.
Что говорят пользователи Фрагментера
Психолог говорит, что я двойственна во всем. Фрагментер - это точное отражение данного высказывания. Тебя все видят, но ты инкогнито; ты ждёшь одобрения, но оно не придёт. Ты хочешь внимания, но о нем здесь также не узнать. Здорово!
satesate
Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus
Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька
Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'
Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ
фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱
Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.
фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Aart 🐦
Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы