Theona 🖤
ash.zzzzzyy@gmail.com
Оч хочу поехать к Ю., но работа связывает руки. Ну вроде как это не невозможно, но дорога (долго), видеть родичей которых не хочу видеть, выделять время для работы (это будет сложнее заметно), работать там дома — нит, нихочу (будет плохо и мучительно работаться, думаю).
Хотя надо ещё раз подумать.
Снился один малознакомый фетишный мж, мы где-то сидели-лежали - я, кажется, на него опиралась рукой (или касалась плечом), и через его шорты приятного синего оттенка увидела (или почувствовала) начинающий твердеть хуй. Подумала "Ю., у тебя же жена :Р", но не сказала вслух, и, кажется, мы немного еще так посидели, а эта летающая в воздухе "неправильность", или легкая "запретность" происходящего, на фоне спокойствия нас обоих, добавляла красок в мое возбуждение. Потом мы куда-то собирались ехать, но там, вроде, уже не было ничего интересного.
(Очень редко снятся такие сны.)
В спине что-то болит. На массаж бы. Всего тела.
Не знаю, в вс катать с О., или идти на обмен растениями.
Тепер ще один "колишній", здається, планує клеїтись. Але якщо від Н. увага мені була дуже приємною, і не викликала відчуття, що це якось дивно і неприродньо, то, здається, з О. буде навпаки, якщо я з ним погуляю.
Вчора ввечері багато думала про серйозне і намагалась вибудувати стратегічні плани для себе.
(Може через це я погано спала?)
Жарко.
Справ більше, ніж часу.
Погано спала. Але добре снідала, домашнім творогом зі сметаною і нектарином. Трохи розгребла завал речей в кімнаті.
В страві, виявляється, ахуєнна карта. Показує стежки, проходи і переходи, яких в гуглмепс і в помині не було, треба було обходити або напомацки йти.
Треба купити другу блималку, бо забуваю перечіпляти з одного вєла на інший. І другі шорти з памперсом. І може не пожаліти на якусь нормальну джерсі, а то виглядаю як лох. Хоча раз вже на то пішло, то і взуття треба, і шкарпетки, і рукавички, і систему міняти, і сідло, і фіт, і обмотку, і ще вітровку. І ланцюг. І флягу нормальну. І це мінімум.
Але ніт. Ніт! Блять)))
Треба завести табличку по цим витратам (чи вона в мене була?).
Н. сьогодні порадував.
І лінива робота (а ще рибка і міні-покатуха) створила враження, ніби майже вихідний.
В 33, на вид абсолютно здоровый человек (по уровню физактивности и другой активности так точно казался очень здоровым), оказывается, может внезапно умереть от инфаркта миокарда.
- "Столько крутых проектов, работа, преподавание, жена, дочка - и тут раз, и все, нет его."
- "А было бы лучше разве, если у него не было бы такой насыщенности, а была бы унылая жизнь?".
Надо иногда думать мысль "я умру (когда-нибудь, не знаю когда)", чтобы оценивать, if I'm on the right track with my life, так би мовити.
Оказывается, ещё трёх недель не прошло, как Ю. уехал. А мне казалось, что прошел месяц или чуть больше. В пт будет три недели ровно.
Посидели с Сашей, он мне чуть поднял настроение. Забрала вел.
Работать уже устала, хочется на пару дней отключится полностью, но, кажется, не смогу.
Грустно от того, что сказал С.
Фиксирование времени и дел в календаре прикольно работает, вижу общую картину, чё происходит. Если бы ещё что-то считало время с разных календарей автоматически и давало статистику, было бы классно.
Мастурбировала, кончила два раза. Держалась перед первым разом на грани оргазма довольно долго, охуенные ощущения.
Тревожусь, когда по халтурной работе спрашивают "Когда вы подберёте Х?", "Когда можно ожидать Y?" и т.д. Надо воспитывать к ним здоровый похуизм. Ну а чё, я предупреждала, что у меня есть основная работа. Ну и хоть чуть-чуть жизни мне тоже надо, а то даже на бытовые дела не хватает времени.
Людям постарше ставити задачі — відчуваю скутість.
Піцца була ахуєнна. Рослинки вчора — теж.
Стає ліпше, якщо просто розповісти десь/комусь про проблему/негативне сприйняття чогось (навіть якщо нічого у вирішенні проблеми ні на краплю не змінилось). Формування словами емоційного сприйняття дає погляд на проблему "трохи збоку".
Кількість задач по роботі трохи тривожить. Треба налаштуватись на те, що коли поїду з Ю. на море (чи ще кудись?), треба буде влаштувати собі емоційний відпочинок від роботи. А до того, сподіваюсь, буде енергія, яка триматиметься на пвк до цього. Хоча вихідних давно не було, таких щоб цілий день безтурботності.
Роздратувалась, коли двоє з трьох людей на прохання "давайте словами а не перепискою", продовжували писати.
Не в захваті від однієї (нової) колеги, краще б Л. був на її місці, і це було б по оплаті праці трохи дешевше. І зрозуміліше, що там у нього з його частиною роботи коїться. Але поки треба без поспішних висновків, можливо я на неї роздратувалась по дрібницям. І можливо, мені просто здається, що "он там трава зеленіша".
Помню, что снилось, такое бывает редко. Псор на лбу, красивое здание (храм?), какой-то танцевальный перформанс и мальчик с него, к которому меня тянуло, а какие-то девочки хотели меня от него "защитить".
Позавчера Н. проявил довольно сильный интерес ко мне, было очень приятно.
Вчера ходила на свиданку. Эмоций ноль. Как шла домой, как будто прониклась большей влюбленностью к людям, которые в моей жизни уже есть. (Сравнение ли это? И уместно ли сравнивать, если, все же, сравнение?)
Очень хочу увидеть Ю. снова, и поскорее бы. Но тревожусь, что не успеваю работать и что опять надо будет откладывать много задач, и потом ещё больше буду чувствовать, что "я все так затягиваю, эх".
Вчера был очень приятный вечер.
Успела ещё ночью с Н. встретиться на полчасика и даже получила от общения с ней приятные впечатления.
Кажется, соврала о том, что добавление углеводов никак на тело не повлияло — были какие-то странноватые выделения, похожие на молочницу (но точно не скажу без анализа, а анализ делать не буду пока). Начались месячные сегодня, посмотрим, чё будет через недельку-две.
Жрать нужно меньше — кажется, плюс один-два кг на весах.
Телефон быстро разряжается. Если бы я ещё наушники юзала не только для редких звонков и ещё более редкой порнушки, то вообще бы надо было по четыре раза в день заряжать.
В парке шумно. Надо уходить. Но отвлечься и чуть отдохнуть, вроде, получилось, а то уже 4 дня никуда не выходила кроме магаза и одной рабочей встречи.
С. казав, здається, що я не зможу бути менеджеракою і виконавцем одночасно. Але точно посил не пам'ятаю. Ну робота трохи страждає (не встигаю все що хотіла), але це через те, що халтурка зайняла час і сили, бо поставила собі дедлайн і вирішила через трохи більшу оплату приділити час в основному їй. Поки що, думаю, що можу і координувати, і виконувати.
Недавно згадувала, що насправді щось таке як зараз, робила вже в двох з половиною місцях, і насправді-то я не якийсь там хєр з гори, а маю досвід у розвитку стартапів в не-стартапи)) Правда, півтора рази мало що мінялось в тих "стартапах", але один раз це було просто тривале волонтерство, а другий - коротка співпраця з мутноватим чуваком.
Остання покатушка в суботу (5 днів тому). Вчора 15700 кроків (середа), в неділю 10к, в сб 11к. Треба більше фізактивності, а то постійно сиджу за компом.
Інтернет іноді погано працює, бісить.
Скучила за Ю.
Скоро я буду в режимі "нічого не встигаю". До вечора четверга пообіцяла зробити один етап по халтурці. Тривожності немає, є невеликий смуток від того, що на людей часу нема. Тішить те, що вмію свою тривожність контролювати, і розподіляти свій час адекватно, і взагалі відчуваю підвищення ефективності. І тішить, що там оплата хоч більш-менш нормальна за годину. Хоча адекватності їм додати не помішало б в плані роботи і оплати часу, але вже як є (вчусь бути спокійною і професійною в будь яких ситуаціях).
Вдома треба зробити багато справ теж. Вчора пересадила всі рослини крім однієї.
Хочу перевірити вітамін А, але поки не настільки припекло, шкода грошей. Навіть Д був дешевший.
З'їла кг черешні за два дні, і малини майже кг за три. І шоколадку за два дні. Моє майже кето перетворилось в ледь-ледь lchf 😄 А може й в звичайне харчування, навіть. Негативних наслідків поки не бачу, і знаю, що можу легко повернутись в звичний режим. Хоча, може й варто зараз, поки літо, не обмежувати себе у ягодах і фруктах.
Цікаво, коли місячні будуть, зазвичай перед ними хочеться шкідливого.
А взагалі, краще більше м'яса і рибки їсти. І хочу спробувати м'ясні чіпси, але не всюди вони є, і дорогуваті якісь.
Працюю, все подобається, але хочу трохи більше часу на людей і на себе.
Недооценивала (и вообще, и по деньгам) себя в профессиональном плане с весны 2018 года. Кроме каких-то редких моментов, когда проскакивало недовольство типа "эй, ну это вообще должно стоить столько-то", и то, адекватным оцениваем себя такие моменты не назовешь.
Интересно, что было бы, если бы у меня получилось с той работой в 2017, на которой я получала в два раза больше, чем знакомые с тем же бэкграундом и того же возраста. Или, если бы не пошло бы во время/после нее столько черных полос в жизни. Квартиру бы уже купила и ремонт сделала 😅 Но не получилось ведь не только из-за начальства, а и из-за моего, наполненного жуткой тревожностью и негативом, состояния в том числе.
Даже получила удовольствие от работы сегодня. Но потом посмотрела на учёт времени, и, блин, не знаю, как впихнуть 8 часов активной работы в день. Когда было 8-9 или больше, было ощущение, что урабатывалась до полуживого состояния.
Сегодня не сидела в соцсетях, не выходила гулять (разве что по ашану в поисках еды), не общалась ни с кем. Ашан, правда, целый час занял, но надо было уже. Готовила (где-то полчаса). Небольшие перерывы на другие бытовые штуки, типа душа или сходить за водой. Но получается 5.5 часов, это ещё "типа надо было бы" проработать 2.5. Значит, с 2030 до 2200. Люди в офисах точно по пол дня пинают хуи, мне кажется. Да и не кажется, не раз видела, и слышала об этом.
Соромно зізнаватись, але переїла. Не сильно ніби (і нічого шкідливого), але важкість є. Соромно тому, що, ніби, доволі проста річ — просто береш і не переїдаєш, але тупо не можу інколи цього зробити, навіть знаючи про наслідки.
Надо периодчески оценивать, не экономлю ли я на своем комфорте (не сверх-комфорте, а вполне даже минимальном комфорте) в ущерб своему психическому и физическому здоровью и времени.
Такое было раньше. И благодаря плохим примерам из окружения — поняла, что так делать не надо.
В другую крайность (не считать потраченные деньги) — думаю, меня совсем нескоро может потянуть (если это вообще возможно).
Почти 30 км (страва половину не записала, я затупила вырубить экономную батарею). После недосыпа, и на голодный желудок - норм :D
Как выезжала, уже чувствовала крепатуру в попе, интересно, откуда взялось (от вчерашней гири или от активности, которая была раньше?)). Как вернулась домой, чуть расплавило меня, до сих пор вяленько (физически), но работать могу без проблем.
Развела бардак, надо убрать, но не хочется. Но таки надо будет (как только захочется)), потому что не нравится сидеть в бардаке.
Відгуки користувачів !F
Лише сьогодні дізналася про Фрагментер і створила аккаунт. Хочу визнати, сайт дійсно цікавий і незвичайний. Ідея - саме те, що треба. Буду вести свій особистий щоденник незважаючи ні на що. Як же подобається ця анонімність.
Fikus
Так подобається читати записи учасників! Тут набагато щиріше, ніж у будь-якій соц мережі.
Дынька
Цікава ідея - вести онлайн-щоденник, який можуть читати всі й водночас ніхто.
Daryel'
Мені дуже подобається, що на !F ніхто не коментує. Є враження, що я пишу це для себе; зменшується стурбованість тим, що повідомлення буде оцінено.
!ХуеРы
Фрагментер дуже подобається. З'явилася додаткова мотивація змінюватися: є велика різниця - писати тільки собі в блокнот чи писати в загальний доступ.
Фрагментер прикольний - уже кілька разів з'являлися думки про те, з чого я такий депресивний і чому я таким став.
Туле 🌱
Фрагментер – найкльовіше, що зі мною сталося цього року!
Aart 🐦