Вишнева
Привіт, я - Вишнева.
Читаю Джонні і Майстра, іноді погляд зачіпається за інші цікаві фрагменти. Пишу сама, але не знаю, хто те буде читати. Може Джонні?
Он конечно типо заботиться, но я по факту ему никто. Мы стояли на улице обнимались, он сказал что надо еще пойти выпить (вероятно хотел поцеловать меня, но не решался), а тк метро уже закрывалось я съебалась домой. На след день зовет гулять, я начинаю рофлить типо "Эт ты меня на свиданку зовешь?))))" Он обрадовался что со мной все так просто и сказал да. Мы поехали на гт, взяли по пиву и пошли в лесок чиллить. Он немного рассказал о себе, а я обдолбалась валерьянкой и была настолько спокойна, что не могла проявлять никаких эмоций. Он оказался лучше чем я думала, но все же внешне он типикал мужик. У меня таких не было, поэтому я не знаю че с ним делать.
Сиджу на лавці, спостерігаю за людьми, така метушня навкруги. Поряд стоїть дівчинка 6-7 років на здоровенних підборах, а мама поряд в простих босоніжках. Думаю я про цей треш і тут до мене підходить її батько і каже можете сфотографувати нашу сім'ю?😅
Коротше в неї ще 2 сестри і 4 брата і тільки вона на підборах. Надіюсь вона сама їх вирішила надіти, бо по ній було прям видно, що вона вже за%балась їх носити.
Сьогодні багато їздив велосипеді, був у Джері. Ще у мене втаранився Форд Рейнджер, за кермом якого була 3х річна дитина😑 і всяке інше.
В 14 лет я первый раз влюбилась и мы гуляли под ручку смотрели на звезды.
Его звали Паша. Милый такой (мне какзался) из благополучной семьи, все как полагается. Мы вместе работали вожатыми в детском лагере и, как полагается были из одного города. Удивительно, но даже без сексуальной близости мы, как мне казалось, были очень близки и он сильно оберегал меня ото всех. И даже немного ревновал. Однако, это не помешало ему привести в свою комнату с другом двух девушек. Видимо, это и был его первый раз. Я разочаровалась очень. Было обидно. Не знаю как обьяснить. Я тогда первый раз влюбилась. Точнее первый раз ощутила как это желать человека еще и физически.
Сколько бы я не уходила от сюда, сколько бы не бежала от повторения прежних ошибок, я всё равно возвращаюсь сюда. Бесконечный цикл ненависти и отчаянья. Выхода не существует.
Что ж, привет, моё родное болото. Видимо, мы связаны с тобой на веки вечные.
Абрикоси та вишні вже почали скидати своє листя, їхні завдання на цей рік виконані.
Прибирав у дворі під музичку. Робив смачні літні букети: петрушка, кріп завернутий в листок салату, дуже смачно)
Збирав полуницю, всього з десяток кущів але дуже родючі. Наступного року хочу збільшити кількість кущів у два рази.
Спостерігав за мурашками - найчисельнішим видом живих організмів на планеті. Вони пережили динозаврів і будьте певні - нас вони теж переживуть. У кожній колонії є: королева, робітники, будівельники, солдати, розвідники, лікарі, санітари - у кожної касти своя задача, але вони всі як один працюють на одну ідею. В плані соціалізованості вони набагато розвиненіші, ніж люди.
Природа 😌
Вбив 5 комарів 😮 оце весела була б нічка.
Читав, затягнула нова оповідка Чандлера, яка походу розтягнеться на всю книгу. Детектив Джонні (хм, співпало з моїм ніком😏) схожий на Марлоу характером і живе в той самий час, у тому самому місті, де Марлоу. Однак це інша серія, із іншими героями, які ніяк не пересікаються. Це як Марвел і DC, абсолютно два різних, не пов'язаних світи.
Думав трохи почитати і трохи клініку глянути, але додивившись одну серію виникло бажання замість другої знову взяти книгу)
Забрав сьогодні посилку з пастою та щіткою, якраз вчасно, старої ще на день-два вистачить. За тиждень буде 3 місяці, як я ношу брекети.
Над містом в небі літають винищувачі і вертольоти на низьких висотах, цікаве видовище, аж вуха закладає. Не везе тим, у кого маленькі діти, особливо коли почнуться маневри у темну пору. Навіть мій бесстрашний кіт, який не боїться пилососу, ховається під ліжко від цього гулу.
Поїздив на вєлі. На ТО хочуть, щоб я залишив їм вєл на ніч. Ну нафіг, не довіряю я таким. Пошукаю ще.
Трохи сумно. Не вистачає тих душевних розмов.
Срач в голове продолжается..
Накрыла легкая печаль.
Муж грызет креветки,а я "краду" у него глотками пиво))
Смотрим сериал и общаемся.
Завтра первый день нового месяца,а зп ещё за июнь не начислили.
Норм??!!
Хочу спать.
Нужно отвлечься от всего происходящего вокруг.
Я устала - сил нету вообще.
Подумав. І вирішив, що зараз вживати квіточки буде не доречно. Пам'ятаю як важко було позбавитись від нав'язливих думок, не хочу, щоб це знову повторялось. Мені і так добре у природному, тверезому стані і хай так і буде.
Лежав і подумав а чого це я лежу? Я що, втомлений? Чи всю ніч працював? Ні! Встав і пішов на спорт майданчик. Норм позаймався, настрій покращився.
Зараз лежу в ванній, п'ю персиковий йогурт, насолоджуюсь свіжими ароматами і бірюзовою водичкою). Каєф)
Ой вей😅
Купив собі гараж, смачний) вдарив в голову сильніше, ніж очікував. З'явилась одразу та часточка натхнення, хреново це, чому для цього потрібно обов'язково щось вживати? Чому це так рідко виникає у тверезому стані? А ще думки, чи не послабити мені свою жорстку тверезість? Я вже рік не вживаю ніякі порошки для швидкості і майже рік не курю квіточки, і взагалі не курю навіть табак. При думці про порошки виникає відраза, норм вийшло себе запрограмувати. Але бажання покурити квіточок періодично виникає, як зараз. Я вже навчився з ними справлятись і не акцентувати на них увагу, але загалом, як винагороду за цей рік можна було б щось придумати.
Подумаю над цим.
2:00 - 9:15. Странно, что когда ложусь в 2 ночи, то потом обычно нет недосыпа и вялости. Вот и сегодня, самочувствие вполне себе бодрое и энергичное.
Вчера почти выполнил план по работе, и сегодня, похоже, тоже получится это сделать. Желание прокрастинации куда-то подевалось, и хочется находить себе какие-то конструктивные занятия. Составил список дел на день.
Помыл полы и это занятие оказалось неожиданно приятным. Лимонный запах напомнил о периоде, когда я тусил в Черногории, и там так же пахло на кухне логова.
*
Настроение спокойное, собранное.
...Коли настав час готуватися до виходу, - я підвелася і хотіла взятися за поручень, але доторкнулася до його руки. Він так різко прибрав її, ніби обпікся гарячим... А я ледь не згоріла з сорому.
Ми вийшли з автобуса і я досі чогось чекала... Він повільно плівся за мною, не переганяючи. Мене зустрічали. І він вирвався вперед. Я йшла без тями щаслива... і бачила як він, вже добряче мене перегнавши, йшов і озирався назад декілька разів. При цьому він розмовляв по телефону. Ну, і що це було?.. З ким і про що?.. Та я не звертала уваги ні на що... Я була така щаслива. Декілька днів просто літала будинком... Від нього нічого не чути. Не довго опираючись, я вирішила знайти його в соцмережах.
Познакомимся)
Эмм, ну и я теперь тут. Не знаю как здесь оказалась, мб потому что некому высказаться. В последнее время, стала замечать, что как-то отдаляюсь от людей. Раньше конечно такое было, но теперь оно как-то остро отражается на мне.
Вконтакте больше 200 друзей... В инстаграме больше 500 подписчиков... И никто из этих людей не напишет, не вспомнит.
Обидно на самом деле, хоть мне и плевать на всех и на все. Часто начала ссориться с родителями... Не пускают учиться в город. И все это из-за моего отца... Хочу поскорее стать совершеннолетней, тогда хоть сама себя обеспечивать смогу, да и решения некоторые сама смогу принимать, надеюсь...
Зберігайте спокій та чистіть кулемет.Що чистити, коли нема кулемета?Кавомашину?
Чому всі оті прогресивні і модні напрягають всякими штуками і включають мусічок в момент, коли їм щось треба?Невже не розуміють,що ота вся фальш аж так вчувається?Чи аж так наплювати на всіх,все,вся - крім їх самих?
Агресія.
Не подобається отой стан.
І отой милий смаглявий атовець зовсім випадково потрапив під руку, певно - образився.Треба буде попросити при нагоді вибачення.
Завтра знову переступати через закон.Нєоднократно... Неподобство. Розумію, що маєш фахову освіту,але не зловживай же!
Агресія.
Рооом, рятуй( Напиши,поговори,обійми словами.Згадаю очі з крапкою на райдужці.
...нічого не буде.Отримав вже СВОЄ.
Угода підписана, все як має бути.Не люблю таких змін, але що поробиш.На другому поверсі буде затишно і зручно. Буде.От побачиш.Тільки не буде можливості так танцювати. А МК будуть десь по музеях,школах,інших закладах.Не здаватись...
Не вірити нікому.Навіть собі.
Подорослішати.
Тиск.
Кава була явно зайва на голодний шлунок.
Треба забрати цукерки і помандрувати в сусіднє місто, поговорити про щось хороше.Може квіти купити би?
Місто,де колись ходила вуличками під руку з Томашем.
Місто,де цілувалась в парку і мліла.
Місто,де живе той, кого кохала і ... відпустила.Чи живе?Чи живий?
Не думай про червоне.
Вітер.Дощу не буде.
Розучилась співпереживати.
п.с. А юрист з букетом так і не покликав на каву
С чего начать?
Слишком много мыслей в голове..
Возможно это шанс. Шанс открыться Себе..
Слишком часто ловлю себя на мысли, что вру. Фальшивлю, обманываю и лицемерю.
Вру сама себе.
Зачем? Не знаю. Возможно так проще жить :)
Як би хотілось,аби цієї ночі дивилась не в небо,не в стелю, не в темряву і не в монітор,а в очі.В очі того,чий голос чула.Попри його підозрізість,незрозумілість і невизначеність.Попри непросту взаємодію і те, що в інших би розчарувало, а тут тримає ще, ще тримає.І нюанси з лексичним запасом,і особливості сприймання людей,і імпульсивність,і інфантильність.Серйозно, це саме і є - інфантильність.Не уявляю у нього дітей.Не уявляю з ним дітей)Але сам процес чомусь навіть дуже...Треба щось робити з тим лібідо.
Богдановича не чути.Не буде.Видно - після виборів нема сенсу))
Сенсей теж пішов кудись. І най.
Грім сниться.Сниться.Навіть коли ніч майже безсонна.
М.готов до договору.Чи я?Погодилась.Так!
Розмова на імпульсі, розмова жертви і хижака. І хижак питає - чому така спокійна, а жертва йому - що хтось повинен таким бути.. Визнати свою слабкість,неспроможність.Переоцінює. Маніпулятор.Таки маніпулятор.
Хто ж він насправді і яка істинна мета?А що,коли то все буде великою мильною булькою - бо має куди втекти?Ну от,знову думаєш про найгірше.
Впевнено крокуєш не в ту сторону.
З локаціями під комерцію дуже туго, шкода, що оте приміщення біля редакції не зайде. І шкода, що твої ідеї зарубано відразу.Чому?Бо Юрій,бо ти.
Парфуми.Шалімар.Глибоко.
А для М - будеш чистою.
Що цікаво - МЕ має ту ж лінію.Отже, щось в тому таки є.
Ау, Грім!Чи відпишеш?Збирати про нього темряву.Знати правду.І що далі?!
Ох ці серенади коників, під вікнами зібрався цілий оркестр) згадався той минулорічний фраг, де я писав про ці серенади. Тільки тоді я слухав їх з балкону 9го поверху, а зараз я прям з вікна можу дотягнутись до трави (якщо постараюсь 😅) вловлюю десь 5 різних видів цвиркотіння. Природа надзвичайна!)
Поливав огород і зловив себе на дивному бажанні: з'їсти огірок не відриваючи від стебла. З'їв😁, ну прикольно)
А взагалі приваблюють мене ці огородні справи, цікаво) переймаю досвід в бабці.
Пробачив їй те, вона ж не навмисно хотіла мене образити (надіюсь), просто повчала як це буває у відносинах внука і бабці. Але краще хай повчає мене усім тонкощам огородних справ.
Болить зліва, мабуть серце.
Коли він дивиться в очі і випивєа бокал вина - а на дні його погляду щось неперевершене.Не можеш звикнути до нового обличчя, до нової посмішки, до нових реалій, а ще - таки сповнюєшся тепла і не перестаєш вірити.Розбиваєш себе об цю скелю. Розумієш то.Потім швидко збереш по фрагментам і напишеш у Фрагментер.
Отже, ігроманія.У нього було таке в минулому. Томаааш, адже ти мені встиг так запасти в думки. А тут маєш - такі штуки в минулому.Відкритий, бо не кожен наважиться пояснити, що і навіщо.От тільки чи це не чергова маніпуляція?
МЕ має проблеми із самопочуттям.
Прийшли парфуми.Пахну Шалімаром і кайфую від цього особливого запаху.
Пам'ятаю, що для М.повинна бути без аромату.Що повинна...
Фраза "в тебе немає друзів" влучила прямо в ціль. Знають же як за живе зачепити. Захотілось втікти звідси, але куди? Куди мені піти? Це місце в бабці мій останній прихисток. Мда.
То, что нас не убивает, делает свой вклад в нашу смерть.
То, что нас не убивает, делает нас циничнее, озлобленее, слабее.
То, что нас не убивает сейчас, убьёт после - это накопительный эффект. И однажды все то, что копится, прорвётся. В одну секунду. И добьёт нас окончательно.
Что нас не убивает, делает нас больными. Невротиками, психотиками, а порой и психопатами. Однажды оно накопится и убьёт тебя изнутри. И ты больше не сможешь чувствовать, ощущать окружающий мир.
Время не лечит смерть.
И если тебя убьёт то, что не убивало до этого, то ничто не воскресит тебя больше.
Ты поймёшь. Ты обязательно поймёшь, когда оно перестанет делать тебя сильнее и начнёт уничтожать.
#85
Почуваюсь краще, ніж вчора. Хоч спалося погано: прокидався багато разів, дурні сни.
Вже встиг посперечатися з мамою... Сказав, що їду записуватись на видалення 2, і от вона мені вже радить на який день записуватись, а на який не записуватись. Треба було по іншому відповісти, не так агресивно і більш розумно. Чому одразу це не прийшло в голову?
Досвід - це штука, яка приходить одразу після того, як було потрібно. Суто перспективна хрєнь.
Надворі спека, а мені через все місто крутити педалі. Треба води купити.
Ну, удачі мені і продуктивності.
Найкраще, що сьогодні я зробив - це почав читати нову книгу, яка йшла в подарунок до МК. І спати перехотілось, і настрій злетів до звичного стану зеленого кружечка. І мотивашки на зміни багатенько так добавилось.
Ось що я усвідомив з прочитаного:
- звільнення з роботи було правильним рішенням.
- щоб досягти результату - потрібно спочатку принести жертву (час, зусилля, гроші, страхи, лінь, тощо) чим більше жертв - тим грандіознійший результат. Це пояснює чому за рік усвідомленого життя я досяг не дуже великого позитивного результату.
- із завтрашнього дня вводжу правило 1ї години.
А зараз спати.
*брєд безсонної ночі
Мда. А що по факту?
По факту я зрадив самого себе і це найсумніше.
Треба почати з чистого листа, каже внутрішній голос. Але де віднайти віру в себе? Я не знаю.
От і організм не знає, тож налаштувався на самознищення.
Мазі не допоможуть, тут проблема зарита набагато глибше. А чи вистачить сил її вирішити? Не знаю. Час покаже.
І спробуй тут налаштуватись на позитив. Ага.
Колись я сказав собі: починай нове життя з чистого листа хоч кожен день, аби це давало позитивний результат.
А в чому сенс?
"Придать жизни смысл хотя бы однажды и есть ее смысл"
Что говорят пользователи Фрагментера
Психолог говорит, что я двойственна во всем. Фрагментер - это точное отражение данного высказывания. Тебя все видят, но ты инкогнито; ты ждёшь одобрения, но оно не придёт. Ты хочешь внимания, но о нем здесь также не узнать. Здорово!
satesate
Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus
Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька
Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'
Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ
фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱
Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.
фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Aart 🐦
Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы