Скрипка Майстра

Отже, тиждень завершено.
Коли юзала один сайтик, любили там підбивати підсумки, а потім зрозуміла, що так інтернет не дуже того.Плюсом сайтика, який порадив родич, було те, що там знайшла ряд друзів - з них частина втрачена, був ще Бет, декого потім знайшла в мережі, але зараз навіть не знаю - ніби і наш,але в тому краї.Що цікаво, з початком агресії його дружина розфрендила, хоча спілкувались.
Зараз не збираюсь заходити в ВК, там нема що робити.
А родича розпіарила як крутого музиканта.
Вже ж ніколи не знайду П., Ф., УУ, та й де гарантія, що там не путінізм?
Якби не агресія, то не втратила би нерухомість в тій країні і не сталось би так з бабусею.
Не картаюсь.
МЕ... Тепло.
Завтра повернення.

Давно тут читаю Адельхейд, але не слідкую, бо не хочу, аби то десь читалось)Якщо раптом вона побачить, то нехай її життя посміхнеться, а ще - щоб з М.слалось, палець не болів і подорож була вдалою)
Отже, завтра вперед,відпочинок так званий завершився.Хоча фактично відпочинку як такого не особливо і було...
Пористий шоколад неоднозначна штука, хіба готувати з ним. На 8березня подарую Ксені знову щось для кухні і наповнювач для випічки.
Побігалп по гуглмепс, знайшла хатку, в якій жила певний час,теплі спогади понад 10літньої давнини...
Будинок МЕ теж побачила - і здивувалась, що живе там, бо лише на фото Університетської гірки та висоток Москви відчуваю Його.
На завтра трошки нарізала задачок.

Від стресу і незрозумілого харчування на фоні того ж стресу травлення теж трошки сказало не дуже хороші штуки.А може то таки аніс?
Треба навчитись боротись зі стресом, але щось поки не дуже виходить (
Погода вирівнялась,сонячно, але настрій щось не дуже сяйливий.
Може треба вийти на вулицю і тоді стане краще?
Цікаво, чому колега не відписує?Може таки що сталось за час, поки не було?Незамінних не буває...
МЕ втомлений.Чомусь відчувається напруга.І дуже чогось важливого не вистачає.І почути хочеться.І побачити.Але про то лише хіба мріяти...
Інколи сам пише - зайнятий,а порою гарчить, що все не так.
В принципі,як і на роботі.Нічим суттєво не відрязняється.
От тільки емоції. І гроші.
Так і живем

Бадьян унікальна штука. Смак, запах, ефект! Треба користуватись.
Делікатною проблемою займусь з понеділка, заспокоїлась, не треба робити дурниць,все лікується.
Нагнітання,шуми, зайві хаоси... Чи варто ото так виносити за рамки всього, що відбувається?
Погода не радує,але натякає, що зима не закінчилась.
Матеріальне питання одне вирішилось.
Напрягає,що колеги якось рівно реагують на самопочуття.Напрягає?Дивує?Ще не звикла?Смішна))
М.теж якось прохолодно відреагував.А міг би і не реагувати, теж типово.
Щось тут психосоматичне, щось налякало.Певно, недільна ситуація в Пашки.
Треба щось робити з нервами, бо то добром не завершиться,колись заклинить як має бути.
Мотиваційний лист,звісно ж,цікавий)

Тааак, а в мене появилась делікатна проблема, яку треба буде вирішити медикаментозно.А ще поміняти активність,хоча не вельми то й веду сидячий спосіб життя.Пити більше.Перестати налягати на клітковину, хоча то і корисно, але при нормальному співвідношенні з водою.
Певно таки піявки... Бо треба.
А ще треба буде глянути, може потрібний препарат є в ... холодильнику.
Дивно, що то трапилось.Спокійно.Все буде добре.
Головне - нічого не казати нікому.Особливо МЕ, хоча доклався до виникнення цілком.
Треба попросити посилити терапію,аби не було застою.Це теж стало причиною збоїв в системі.
В системі взагалі тенденція до збоїв)
Системи - вони такі.
Бадьян - лікує.І смакує.Треба буде налягти на нього.

Не цінується те, що є очевидним.
А подивись по сторонам. Адже треба дякувати за те, що є. За теплу приміщення, де живеш.За догляд.За кожен день.За підтримку.За батьків.
Таке враженн, що то у мене якась психічна травма, щодо батьків, страху втратити їх.Чи то тому, що інколи в дитинстві лякали інтернатом за неслухняність?Чи коли в садочку забирали останньою? Чи коли не змогла належно соціалізуватись в школі, а психологу на кричущі проблеми було відверто фіолетово?Адже не мовчала,адже знали - що і як.
А тепер пожинаю плоди затиснутості у ... щось.
І в такому віці, при такому статусі - досі не можу бути вільною. І незатишно.
А що вже казати про почуття.Тому обираю когось максимально недоступного.

МЕ половину дня провів на діагностиці.Хвилювалась.
Написала непоганий бложик чоловічий, аж самій сподобався.Але не знаю. чи варто до публікації.
Виявила, що пропадають справи. і то не є добре.
Самопочуття неоднозначне.
Мункет назвав чудом,бо намагаюсь йому допомогти.
Комусь допомогти - то взагалі дивне.
А ще появилась Ксенюшка, яка зашифрована в мережі.Є механізм реагування.Але щось дивний аккаунт у неї.Насторожує.І номер телефону теж дивний.
Ага, платтячка не дивилась.
Дзвінків вистачало.
Невже так складно самим ото придумати?Треба смикати температурну ?А температура впала. І зимно дуже.
Дивлюсь містику,але точно не Битву Екстрасенсів)
Відпочити щось не особливо виходить...

Отже, цього року я переконалась, що не треба аж так добре ставитись до людей - все одно природа візьме своє.Галя, дякую.Нема чого шкодувати.От тільки колись щось таки станеться.
А ще зрозуміла, що гормони і феромони - то страшна штука.І що вмію контролювати себе.А раніше не могла.Але то певно рамки. поставлені на роботі.
Окрім зрозуміла. що позиція коштує не так і дорого - тим більше коли то твоя життєва позиція. Разом з тим - інстинкт самозбереження дуже сильна штука.
А зараз усвідомила,що колегам знову ж таки - фіолєтово.
Бо поцікавитись,що і як - не дуже хочеться.
Ото зараз дещо задихаюсь,не дуже сильно вмотивована стати на ноги,а ще націлена на відпочинок, бо закрила хвости.
А далі - буде

Дихати щось не дуже, валятись не особливо виходить.
Роботи вистачає, хвостики треба закривати.
І думати про людей.
Чому ніхто про мене не думає?(((
Окремим хочеться послухати, як хриплю в трубку, знаючи, що то взагалі-то не так і просто.
Під температурою звертаєш увагу на речі, які мало помічаєш.Наприклад, на особливості набору. І що робиш то не дуже ефективно.Але як вже є. Пробувалось інакше, але щось не вельми того.
В мережі відслідковую всякі відверті дивності, а потім слухаю, як люди то намагаються заперечити - підкресливши лише істинність.
Нирки увімкнулись як має бути на чистку.
Так теж треба.
І по гальмам дати теж треба.
І місце своє знайти, і берегти.
Читати стала менше. То зле...

Все, прилетіла.Остаточно.Скосило.Гадаю, що колезі треба сказати дякую.А може так впевнено відповіла М.щодо стану.От і запрограмувала.Коли ж побачусь з М?.. І чи?
В місті нездорова атмосфера.І то вже давно.Ну як не захворіти в нездоровому місті?(
До того з феромонами,ясне діло,не піду. Хоча треба поговорити про будівельні норми.
Оххх, про що тільки не доводиться!
МЕ якось на мене дивно реагує.Ігнор( Болить, дуже-дуже.
Вже не знаю, коли займусь купівлею платтячок,але таки займусь.І книжки таки треба замовити - бо там і асортимент непоганий, і ціни.Проте задумуюсь про те, куди книжки дівати,треба перепланувати розміщення, якісь полички.Їх таки багато.Зайві? Не бачила.
Спокою треба трохи і сну.

Знову завершились вихідні, а платтячок так і не куплено.
А ще не відпочила належно.
Сни тривожні, повернення в дитинство.І кошмари.Ота війна чомусь так шуміла, відчуття незрозумілого страху.Пригадуєш, колись в дитинстві бачили на небі не то меч, не то хрест?І раптом - загриміло.Страшно.Досі згадується.
Ото щось схоже уві сні зашуміло.
МЕ?Вчора не було - то мережа, то електрика.А може і небажання.Хтозна.Вночі сказав - спати.Натомість - не спав.
Боляче, якщо чесно...
Дзвонив М.,проте не відповіла.Не хотіла.Взагалі.
Завтра знову чимось там займатись. Болісно реагую на дзвінки по робочим штукам у вихідні.Якось так вже почалось.
Певно, втома.
Але ще ніхто не постраждав.Поки що.Треба листи писати..

Хімічити в соцмережах, писати всякі бридні, а думати про те, як би втриматись, як би залишитись разом в одному приміщенні і не затинатись так,адже буду.
А ще треба буде сходили в крафтову крамничку - давно.
Чесно, куплю сукенку, от тільки підганяти в ательє не буду, треба шукати альтернативу. Коли ти стукаєш - не відчиняють, а потім щось трапляється - і маєш от. Виконуєш свою частинку роботи, а кажуть - треба більше, хоча справа і так зрушилась.Може би до сусідки ходити перешивати?
Цікаво, хто поїде на Євробачення? Може КАЗКА?
Вихідні якось минають тихенько і спокійно.Ніхто не дзвонить. І навіть не пише.
Колеги злегка придратовують, а треба буде в понеділок закритись і попрацювати.Тихенько.

Подобається тутешній пароль,треба буде такий же ще десь поставити)
Деньки видались непрості, напружені, виснажливі.Додому доповзала без настрою.
Люди вбивають - невже не можна увімкнути голову?
Згадувала шкільну подругу - яка так і не дала про себе знати після того, коли розписала, що треба зробити, аби вирішити її проблему.Бо треба ж встати і діяти.
Все має вирішуватись за помахом чарівної палички?Та невже?
Відчиняти двері в нікуди - аби викинути сміття.
Треба писати багато листів - скрізь.Але то вже з вівторка, бо в понеділок розпланувати,що і як.Багато галасу. Непотрібного.
Роги, бивні і біль.Отак під дих, бити, дивитись,чи дихаю.
В поліцію не йшла.Ще піду.Таки треба.
І куплю,чесно,плаття!

Засинай, вже ж вигнав спати з мотивацією відпочити перед важким днем.
До хіпі таки варто би зайти.
З отого сайту видалюсь знову, бо щось не надихає нічого, а проблем не хочеться.Живими там не особливо чути, та й страшно перед тим всім влазити в подібне.
Треба таки катнутись до Львова, зняти належно напругу.

Недосконала,неідеальна,не така, яку хоче бачити.І не бачить. Далеко.
Але й той, хто може бачити - не бачить.
Цікаво,чому так довго мовчить Тарас?Але певно то вже квітка.
Робочий день був хаотичним, суєтним, хоча і без напрягів.Проте є напрямки,куди рухатись.
Інтуїтивно - і раніше чимало всього робила, що зараз лише для того,аби сподобатись комусь одному. Котрий фізично і географічно далеко,але ближче як той, що територіально - ближче. От такий парадокс.
Чомусь по дорозі додому згадувала металістичного начальника.Цікаво,як він там?Подзвонить на свій день народження
Нарешті була в лікаря, який поставив на місце те, що треба, але ж не до кінця, бо тоді накрило би ейфорією, а так ще можна дихати)

Щось не згадаю,що снилось.Перед сном подивилась фото Каті Гандзюк. Тіло заболіло - на емоційному рівні. Страшно.Така красива - і так зруйнували.Відчувається рука спеціаліста.Аж страшно уявити,що відчуває і відчувала тоді Хмарка.
Цікаво,чи ще її побачу?
Ідеальний аромат,який лягає як рідний - Балкіс.Аж не думала, що така звичайна і не дуже важка композиція затанцює з природнім запахом.
Сьогодні зранку легенька слизота,але ще ходити можна.Проте згадую вожака ветеранів, йому не треба було слизоти.Та й самій не треба було багато до чогось.
Зустрічі за сьогодні позривались, але забрала мнячика і резинки. Таки знадобляться, бо то корисно як має бути.
Ногу зводить...

Перебираю новини про кіборгів. Не можу не перебирати.Новини,яким уже 2 чи 3 роки.
Треба буде знову передивитись вночі фільм.
Не впевнена, що зможу його подитись з кимось. Розплачусь.
МЕ - напруга, тривожусь через брак медикаменту.
Тривожусь через надмірну відкритість.
Не хочу навіть запускати в голову думку про отого з феромонами.
М.не зателефонував.Видно не так вже й чекає.
Листати новини, шукати сліди.
Порівняли з сайтом, з програмою.Потужно!
Про Децла, між іншим, ми писали ще десь в 2001 році.Але Ден про то не згадає.А Ків не йде на контакт.Так і має бути.Люди не приклеюються назавше.Люди треба, доки треба.Просто ж? Так чого робити катастрофу?
Треба дивитись на життя логічно,буде легше..

Ме проявив непогане почуття гумору, але зараз трошки трусить ...
А ще закінчився основний медикамент,що дуже недалекоглядно, тому сьогодні матимемо на дуже просту ніч...
В мережі фоточки з зустрічі випускників,але то щастя пройшло повз, та й моїх щось не виявилось.
Треба буде спитати главврєда, чи наші збирались взагалі колись хоч якось,але щось сумніваюсь.Та й чи мала би бажання на щось таке йти?..
МЕ має спазми, у мене теж щось таке... Завтра показатись спеціалісту, бо то так вже не можна.А далі зайнятись якоюсь корекціює фігури. І забрати гімнатичні снарядики.
І замовити таки пару платтячок, хватить гуму тягнути)
Завтра все зробити!
Готуватись пора до весни! Не знаю, чого.Але таки варто)

Дивне таке відчуття - слухати разом Його духівника.Чи й не духівника? Не знаю, що заважає Йому переступити поріг церкви.А може - знайшов таки Бога в собі?
Але боюсь, що важко дихатиметься - ладан...
Молитимусь - за Нього.
Це вже 5 років буде.А чи побачу?Адже досі вірю в то...Вірю... Досі вірю.
Чекаю.
Сподіваюсь.
Тиждень кататимусь на роботу сама, сама визначатиму, раніше чи ні.
Не забути подзвонити до редактора.
Втриматись і не піти до носія феромонів.
Не наробити дурниць.
Адже ...
Все буде добре)
І платтячка теж мають бути!

Мережа вносить свої корективи у взаємодію з МЕ, а ще мотивація. І щось незрозуміле, але незворотнє.
Знову проігнорила зустріч випускників, але ніхто нікуди і не кликав особливо.
Та й не пішла би, якщо чесно, бо щось не дуже горить бажання когось бачити.Про що говорити? Про дітей?
Взагалі певно не дуже правильно, що в такому віці ніякого бажання мати дітей, напрягатись за їх майбутнє, за своє майбутнє.А що то взагалі - майбутнє? Як і життя - мить між вчора і завтра. І важливим є одне - зробити щось, лишити по собі...
Ув випадку заворушень у Великобританії розроблено план евакуації королеви. Завжди думайте про важливе.
І зеленку треба купити. Ну... от якось треба придумати.
Хочу!

Таке враження, що збираю про того мена суцільне гидоття.Бо жодної хорошої характеристики. Взагалі. От тільки гормонам від того якось не легше...
В мережі відносно тихо. Відчувається, що окремі люди таки тримають свою лінію.І вони на то мають повне право.
Гнап як майбутнє? Хіба що як демарш! Але обгрунтований.Це не отой Смішко, чи як там його - несолідне прізвище.Окремі вважають, що Зе - це Голобородько,не розмежовують телевізор і реалля.
Горло потихеньку шкрябається,але куди дінусь ... Чай, глінтвейн, олія. Трошки перегнула зі спеціями.
А може так організм різко дав по гальмам,аби не було Львова, аби не рванула до отого з феромонами?!
Сьогодні день з МЕ.Не інакше.Інакше - не можна.Нереально.

Яценюк не йде в Президенти, а взагалі вже є 28 претендентів - один юр
довіше іншого.Ярош підтримав Гаранта, як і Епіфаній, Подя,Чубай, Винничук,Компанійченко,Фома і ще чимало кого, що не могло не здивувати.Про Ю і Зе не хочеться щось говорити.Садовий?Згадую травень'14, хоча той особливий експерт.Але разом з тим місто ще те.Дано багато,але проблеми треба вирішувати.
Країна потребує стабільності і розвитку, але не може здатись в цій екзотичній війні.Найпростіше наобіцяти, але хтось має сміливість взяти відповідальність.Не так суттєво,як проголосують,важливіш - як порахують.
Якогось милого знов не ті думки, зовсім не про того.Саме так. І на фото - не чепляє, на відео - не чепляє.
Феромони.Хімія.

Давно не спала так довго,давно не було уві сні таке кіно.Якийсь дискомфортний сон, коли щось не дуже вдається, коли стаєш свідком чогось не дуже хорошого. Треба подорослішати, бо відчуваю себе незатишно в присутності дітей - адже юнаки отого віку то діти...
Разом з тим - чому так неоднозначно реагую на тих, що вже відбулись, стались?
Чому не хочу шукати взаємодію з людиною, більш комфортною, а навіть коли трапляється - руйную вщент?
Сукенки нарешті купи) Впевнена, що не пошкодуєш.
Треба нарешті почати читати оту фантастику.Може таки затягне?І десь таки знайти першоджерело "дозорів" - навіть якщо електронне.
Не в стані на Львів.Взагалі щось не в стані.
Вихідні будуть для МЕ. Інакше нереально.

Плюс в матеріальному аспекті.Що то дасть - окрім того, що всякі інфляції? А може ставитись простіше?Чи раз на місяць видавати батькам пару тис.грн - на майбутнє?Час покаже, але до крайнього скидаюсь.
Майбутнє взагалі під великим питанням, зокрема вважаючи, що люди насправді продаються дуже задешево.І не знати, що то дасть.І чи нема часом гарантії, що з часом долучиться до отого заморського обкому.Ну, може і не аж так заморського))Але сенс зрозуміло...
Платтячок таки треба буде набрати на перший плюсик.
Кава вміє таки щось робити.От ще би не так впливала на судини...
До лікаря не додзвонилась.
Плекаю задумку сходити знову до отого, про кого писались вірші.Ага, пишеться.Так має бути.Не піду!!!

Смертельний випадок стався у місті.Тепер перевірки мають бути. Чи все гаразд з даним напрямком,чи не застануть у неналежній ситуації,чи не буде проблем? А може то самогубство? Незрозуміле - і як завше прикре?
Погризла щось не дуже те - і тепер тіло реагує.Забагато білка,мабуть.
Завтра спланувати організацію 5ничного заходу.
А ще спробувати влізти в плаття)
І таки замовити платтячок - ну бо треба вести себе як дівчинка чи хоч візуально )
Щодо того мужчини - крапки поставив належно М, що дивно.Походу ревнощі.Вірніш - егоїзм. Каже - феромони.
Виговорилась,дещо легше.А там хтозна,як то все буде ... Факт - почула застереження. Визнаю,приймаю.
Лаври - чиїсь.Най буде так ...