Скрипка Майстра

Робочі будні.
В голові потяг до отого мужчини, до якого не варто мати потяг.Треба з кимось про то поговорити, а може і про то випити. Не знаю,може Наталка про то почує, а може і ні...Може як завше не буде досить часу і сміливості.Однак потрібно то все проструктурувати.
Вже дуже давно не відчувала такого потягу. Гормональні вальси і хаоси. Треба буде лікуватись, бо точно щось зроблю не те. що треба.
Назви грузинського вина - це симфонія, а в смаках не знаюсь.Вірш Євтушенка - шикарний!
Робота, робота, робота... Ні, то не дуже і лікує.
Щось із мотивацією не дуже те, що може бути, що має бути.Поки не знаю, як то коригувати.
А може просто відпочити треба?Та чи зможу?

Не спиться,хоча перед тим на хвильку-другу вимкнуло.
Якось в голові не дуже вкладається чимало речей.Люди дивують.Поведінкою,думками, егоїзмом.Невже так все просто?Невже так сходить з рук дівчинці лише за те, що вона красива?Як можна вести споживацький спосіб життя,демонструвати незрозумілу жертовність,а в реалі бути (цензура) ?
Хочеться нових платтячок)
Потяг.В голові замайорів потяг до мужчини. Справді - до мужчини. І не знаю, чому отак погодилась до нього прийти по роботі не сама, чому не наважилась зробити то раніше.Тепер шукатиму нагоду?
Мужчина - це відчувається. В погляді,в жестах,інтонації.
Ех,гормональний збій то,не обманюй нікого.Направду.Вивітриться.
Краще би катнутись до Львова...

Непродуктивні вихідні - бо не читала книжок, не дивилась кіно, неповноцінно виспалась, думала про сумне.
Чи відпочила? Ну та, враховуючи, що частину дня було відібрано під невихідний. Книш не віддзвонилась. Може завтра сходити погризти щось?Чи вспокоїтись?
Продовжити читати книжки, хоча би в маршрутці.
Як не дивно,але письменник-поет забирає чимало часу.
Він же сьогодні був відсутній, хоча чекала, переживала, смикалась і хвилювалась.Але вже потрошку звиклось.Хоча до такого звикати не можна.
Завтра певно буде розгрібання хаосів і пошуки чогось.Не знаю, чи таки знайдуть мою вивіску,але раптом.
Треба більше читати, бо слів стає мало.
То лікується лише літературою.І розмовами з хорошими людьми.

Інстабогині диктують стандарти, кличуть на фітнес, апелюють до здорового харчування, показують себе зірочками, киценьками.
Такими бути дуже просто за грошики чоловіків, батьків, не напрягаючись чимось ще, пишучи з помилками і при скромному словнику.
Моя рука підніметься проголосувати за іншу реальність.
МЕ дав знати, що все діло в техніці, а потім таки натякнув явитись потім. Можливо - дозволить почути його перед сном?
В очах не дуже блиск, не так вже й легко, а навпаки - тиск.
Діло в тому, що трошки з грішми напружено, а тобі хтось винен ще дещо.
Завтра по печивко, а потім зробити замовлення на повернення.
Кошти, що прибудуть - на лікування. Бо вже пора таки!
А ще на ВВБ. Ага, таки замовлю.

Що снилось всю ніч? Чому саме таке?
Якась підсобочка біля офісу, де Ната Книш чомусь працює. а туди заходиш - там якось так депресивно.
Видно - перечиталась отої книжки про Варшаву часів гетто.
Якесь проживання в квартирі невідомої дамочки. І в туалеті з мене тече жахливо зелена рідина,але не реагую особливо страшно.
А надворі не те Львів, не те яка європейська країна.
Знаю, що шукаю когось.
Знову відгомін школи, щось там здаю.
Та взагалі здаю. МЕ мовчить.Що сталось? Де Він?Чому Його нема ((( ?
Та й М.теж мовчить.
Чи варто ж тоді взагалі приходити, бути,наполягати? Рватись за кілометри ментально?Адже не пустить зустрітись.Адже не дасть.Не в той час,не в той період.
І я теж не ангел ідеальний.

Шарик,звісно ж, повернувся.
Дуже багато роботи.
Реально - багато.
І шефа багато.І дзвінки.Не знаю, ким вбачає в цій системі, в цих розкладах.Явно не птахою рідкісною.
Шорти не підійшли,як і корсаж.Це так ганебно - коли не влазиш в речі для схуднення... Це мотивує.Дзеркало не мотивує.Бо віктимність.
Адже згадується, що бувало раніше.
Так невже приречена жити з тьмяними очима?Аж ніяк!
Потягло на цигарки, але організм зразу лякається і не хоче отрути.
Організм дуже мудрий - він хоче на лікування.
Грошей нема.Такий кризовий стан, скажу вам... Вражаюче-жахаючий.
М.мовчить.
М.Е.чинить незрозуміло.І теж - мовчить.Болить то.Лякає.Тривожить.
Не знаю,як із цим справитись.
Можна не писати про роботу?(

Шарика не чути,але певно повернувся. В іншому разі шукали би.
Мороз припікає.
МЕ відчуваючи стан - теж втомлений.
Викривлена історія, викривлене реальне.
Тематичний воїн вирвався з простору.Сенсей написав.М.нагадав про себе. Всіх смикнула перша. Як вже є.
Робочі будні переходять у свята, в хаос виборчого часу. Ми працю любимо,що в творчість перейшла.

Вихідні відбулись, відлежались,трошки відіспались.А ще була вода свячена, смачна рибка і повідомлення, що скоро надійде дві посилочки.Хоча ще чекаю дещо файне.Думаю замовити пару сукенок.Ну і таки знайти якийсь час для схуднення, чай,таблетки, носити компресійну білизну, вправи, прес, хоча би напрягати його, пити більше води.
Інтернету не дуже було.
Цікаво, чи повернеться Шарик?
Займусь списками,повписую отих всіх людей, розмалюю попередні всі схемки.
Завтра купити печива, кави, забрати книжки, а ще передати таки як подарунок чашку-каву-чай)
Затемнення дає по голові.МЕ не дуже добре.
М.висказався дуже неприємно.
Не хочеться про то особливо згадувати.І в його місто не дуже хочеться.Болісно.

Ходити по склу і вбити берці.Треба берці.Нові.Де ж їх взяти?І чого взула їх - коли таке скло?Що завтра взути? Де ще такі взяти, коли нога нетрадиційного розміру, ненормального підйому і нетипових уподобань? Забагато щось не.
Лаванда - цікаве ймення.
Нечисть - слово дня. А вчора - аеропорт.
Як би завтра раніше вирватись?І як би в обід вискочити в місто?А зранку потрапити в магазин?Буде видно.
А ще треба схуднути, бо інакше ж загнусь.Того шукаю ... легінси для схуднення.І майку) Ну варто ж спробувати!
Словосполучення дня - метадонова терапія. І не питайте, чого.
Розмова, що була дуже особлива, а ще ніби є діалог.
Побачимо.
Пишу вже списки, хоча ще час ніби є.Але він швидко втікає.Навіть дуже.

Нема чого робити швидкі кроки, бо гроші так і не впали. З другої сторони - і книжки не переслали, а приправи прийдуть лише наприкінці тижня.
Покупки, за які не особливо шкодую, якщо чесно.
Взагалі за книжки не шкодую - бо то дуже рідко трапляється мимо каси.
Цікаво, як там книжка про піонєрку, треба буде спитати.
Нервово трошки з тими прикриттями лавочок, якщо чесно.Ага, хоббі таке - накручувати себе. Треба подумати про щось позитивне, наприклад, у гороскопі писалось, що мені пощастить схуднути.Так може то на нервах?Таки треба до психолога.
Завтра МЕ до лікарів на діагностику, хвилююсь.Хоча розумію, що все буде добре, але хвилююсь.
думками - осінні реалії, бо розумію, що там буде.І нішу бачу.

Виходить якась дурниця, бо починаю боятись поліцію, щоб раптом не трапилось нічого нехорошого.Вдруге за день закидають інфу, котра не дуже сприятлива і безпечна, а що зроблю? Реально починає якась параноя закривати.
На роботі не дуже комфортні розклади, бо відчувається радикальна нерівність.
З другої сторони то що зробиш, коли у когось візуальні дані набагато цікавіші, а відповідно і інші фактори також вирішальні?
А ще одна дамочка зізналась, що не читає книжок, що особисто для мене є як мінімум ганебно.
Натикаюсь на якусь цілковиту стіну тотального непорозуміння, цілковитих нестиковок.
Нема чого говорити про недоліки когось, поки вони не починають впливати на особливості життя і роботи.

Ото давно не вживала спиртного. а тут був настрій, колеги, вино - і пішло.
Ніби ж і не так багато, яка пляшка мускатного винця - а воно як має бути.
Хаотично, коли тиснуть, заганяюсь незрозуміло куди, кидається в крайнощі.
Прикро було сьогодні закрити двері.От чесно - не в моїх правилах.
Згадалось - 20 років від для знайомства з однією людиною, котрої обличчя зараз і не згадаю, тим більше не впізнаю на вулиці, бо вже минула добра частина життя.Так має бути.Приходять і йдуть - назавжди.Вже і не згадується.
Погода тануча.Відлига.
Зранку йшла новим маршрутом, нежданним, але той двір сподобався.Дуже гарно зроблено, затишно.
МЕ...От болить.Не вмію.І не знаю,як висловитись,хоча Його все влаштувало.

Отже, було все непросто, а ще буде непросто. це факт.
Заморочуюсь завжди неясно чим і неясно нащо, заносить неясно куди - як завжди.
Печиво вдалось чудове, але більше сиру галицького не треба давати, краще замінити на плавлений звичайний, можна з додатками, в ідеалі - плавлений, що мажеться.Оливки як має бути.А шампанське з нотами ананаса - це щось не дуже, проте випити його таки треба.
Зранку на 7.40 на вихід, і так весь тиждень, але то нічого, бо справлюсь зі всім-всім-всім! Зберусь, наважусь, вирішу, справлюсь.
Завтра прилечу, напишу одразу всі макетики, вискочу в обід, одвідаю Євдокію, рознесу календарики, забіжу в редакцію з вазоном, куплю щось миленьке. А ще ждатиму посилку з книгами...

Забрала дві посилочки, одну з хімічностями - заміни картриджів для поглинача, в іншій були приправки.І вчора замовила теж приправки, що не може не радувати)
Нащо стільки приправок?Тому що полюбила готувати неабияк, замісила знову тісто з сиром, накандичивши туди приправ чимало, а ще дала пару видів сиру, корисну олійку, корисний льон, том сподіваюсь, що на виході буде смачний і навіть корисний продукт.
Весь день в якомусь анабіозі.Та й прокинулась пізно.
За третім разом відео вже би мало зайти... Бинаймні на то дуже сподіваюсь. Вантажиться дуже довго, правда.Для МЕ то важливо.Так треба.Буду.Вірю...
Богданович не пише, і я йому не буду)
Вивчаю "Зоопарк", розкриваю. Аж здивована, що взяло.

Казали, що вдома нема інтернету, але таки прийшов.
У шефа день народження, але телефон він вимикає - і то дуже правильно.
Погода вельми комфортна, але вологість повітря трошки є.На деревах гарно заінієвіли гілочки. Трошки фотографувала місто.
У Оленчиної тітки виявили онко і вже на стадії. Не знати, що буде, але щось придумаємо.
Взаємодія з Бойком щось видозмінена. Раніше було адекватне спілкування, комфортне, світле. Зірки?
На вихідних якийсь фільм вночі треба буде передивитись.
Щось біографічне, про культурного діяча - типу Фріди чи ще когось. А може "Щоденники мотоцикліста"?
Сподіваюсь, що оркестр таки отримає музичні інструменти. Це буде місту - від мене. В історію! Як з особивим місцем!

Ефект свята звершився,вже коло покотилось далі.
Як ото була пісня про місячне колесо? Злегка нудота підкочує до горла, не знати - чому.Треба щось зробити, аби не померти як Хендрікс.Сода ніби дала рух і шлунок булькнув.
М.написав. але не знаю.яка тактика має бути далі.
І чому в мою сторону так багатозначно мовчить.А може вважає, що таки все?
Виють пси за вікном.
Моторошно, боюсь такого.
М.Е.примусив довго ждати, потім прийшов,вів за собою. Однак не знаю, що з того буде.І дуже хочу зустріти .

Ботосфера. блогосфера, от тільки блоги щось малювати не хочу.
Настрій нельотний.
Відчуваю, що з ноутом щось не вельми. Та й зі мною так само не дуже.
Не знаю, чи то впало від цитрусів, чи то піднялось від шоколаду, але тиск щось не комільфо.
Та й за вікном сніг увімкнувся.
Спробую від ботика покрутити голову М.Ага, брєдовенько, але поекспериментую.
Треба буде цьогоріч спробувати самостійно зробити тірамісу, взятись за кулінарне мистецтво. Попробувати себе в лікерній справі.
Чимало людей штовхають до написання книги,треба дослухатись до людей, не гра арг, а щось дійсне.
І забити на всі досвіди минулого, викинути ілюзії про сенсея та іже з ними - жити, жити, жити, жити!
І таки поїхати до МЕ!!!

То вже я тут 3 роки! І скажу, що це дуже крутий ресурс.Але оскільки є нагода звернутись до людей, то закликаю підтримати проект, зберегти його,фундувати інсування. Вести онлайн-щоденник, штампувати рефлексію з лімітом у певну кількість знаків та не частіше як раз на дві години - це дуже потрібна штука.Потім відслідковуєш розвиток - себе, думок,взаємин, позиції.
На вулиці не дуже привітно, вітряно, сіро,похмуро.Вірю, що то в минуле відходить якесь непотрібство.
Поки ніхто не вітав, телефон і далі мовчить.
Вірю, що все дуже добре буде. І що рік буде багатим на хороші штуки,штучки,враження.
До МЕ прийшов Леонід,тому не смикаю.
М. не дав ознак життя,то теж непоганий показник.
Аве сир з пліснявою)

Зранку розпочинати з шампанського - яке стояло з півночі в бокалі.Пішло як має бути - благородне вино, з хорошими нотами.Пилось дуже ніжно, м'яко.Виточнений смак.
МЕ вночі відправив спати.
Вишивані футболочки на тата - саме то!Приємно вражена, а так боялась!
Телефони сподобались.
Ветерани космічних військ.В креативі на рік треба чогось отакого в стилі Старого Рокера - персональний бестіарій, дефорація дефлорації, абсурд на грані, а ще ноти стімпанка по типу Дореволюційного.Ото як "Маніфест".
Не дивно,що ранок розпочала з цікавих фактів про пісні БГ.
Поки тихо, ніхто не вітає, жодних смс.В мережу не заходжу, бо ... не хочу) Та й смарт вимкнула.
Головне - не здаватись, рухатись вперед,сміливо!

Виступ Гаранта дуже грамотний і правильний.
В очікуванні виборів - бо одні дадуть нерви, а другі - перспективу пошуку роботи.
Салюти бахкають.
Фото набирає популярності.Аж дивно. Проте шеф не лайкнув .
Новорічна ніч не принесла нічого надзвичайного, окрім непоганого виступу гурто КОЗЗАК СИСТЕМ.
Треба буде таки поїхати на який фест у сусіднє місто)
Заодно ... ага, отой єврейчик в неформальній обстановці. Щось забагато його...
от цікаво,від кого буде перший вітальний дзвінок? Чи може таки вимкнути телефон і мати спокій?
М.Е.вигнав спати.А перед настанням нового оберту подзвонив сам. Розмова про самопочуття.Такі от взаємини.
Бажаю заміжжя, дітей, перемоги на виборах) Бажаю важливого самій собі!

Де би ти не був, все охоплено твоєю владою. І не треба нічого доводити, бо життя поставило все на місця.
Повітря пахне полином і хвоєю, легко віддає гвоздикою - не переборщила. Цитрусових нот нема.
Новорічності не особливо відчувається.
Вже певно вік відповідний.
Втома.
А мала би десь відриватись, з тим же Павлом соволюбним чи ще якимось.Він сказав, що скучив.От тільки не дуже розумію, що такого знайшов у мені.Але мабуть вибаглива до себе. і зневірена.
Треба з тим щось робити, розуміти, посміхатись. Не робити вигляд льодової принцеси, яку всі шарахаються.
Життя в чомусь схоже на концерт Олега Винника - забагато шаблонів, які самі ж нарощуємо.
Але в новому оберті планета подарує важливе і МОЄ.

Всі пишуть плани на новоріччя, складають обіцянки, а мені хочеться лише миру і вивчити іврит.І ще спокусити когось цікавого - ото Богдановича покликала на чай... Хочеться вийти на сексуальну війну і кудись приткнути неадекватне лібідо.
Ото подумалось - може би клеймо випросити?
Це всього лише ще один оберт планети навколо Сонця!
Однак якщо хтось там бачить містику - то дякую Небу за те, що сталось.За уроки ,які не дуже добре засвоїла. І які засвоїла краще.За нових людей і за те, що краще зрозуміла тих, кого вже нема в крузі першому.
А ще дякую за те, що МЕ поряд нехай ща кілометри.Прошу про те, аби трапилась нагода зустрітись.І поцілувати руки.І бути разом. Торкатись - не лише душами ...

Отже, вже десь на планеті є 2019 рік.Не хочу щось надавати цім речам отого сакрального значення.Просто не хочу.
МЕ дозволив бути поряд.
М. надіслала коротке вітання, того буде досить. Думаю, мав би зробити висновки.
В мережі не буду - але моніторитиму, як реагують - ото самооцінка, ну нє?((
А тепер, закусуючи шоколадну цукерку президентського виробництва смачним бры. загадаю країні благополуччя. Не владі - а людям.Аби все було добре, аби був достаток, аби люди мали хліб, до хліба і свята відчували.
Аби салюти стріляли - і не сварився ніхто.
Аби міста перезулись.
Аби частіше бачилась з колегами, друзями.
Аби зустріла когось надзвичайного і потрібного,дуже близького.А він - зустрів таки мене.

Розуміння, що треба буде на свята поїхати до бабусі, а бажання їхати туди нема. Взагалі. І разом з тим - любов, велика любов до бабусі, що наштовхується на стіну її ігнорування і небажання зрозуміти. Вона мене не чує... Може,то вікове?
Не знаю,як вивести гроші з сайту.
А сума вже цілком пристойна.
Однозначною музичною частиною став Аквариум. Альбоми останніх років всотались в кров, наповнили повітря.
Думаю знову про отого мужчину з культурного простору.
Якби він зробив перші кроки, то жодних питань.На грань?Аж так? Не знати - але поманив ...
МЕ був завантажений весь день, кличе ввечері до себе .Вночі спробую не спати, а бути поряд,бо ганебно заснула ((Треба виправлятись і просити ...бриття.

Маю смачний сир ,але не можу розпланувати, коли йго посмакувати.Підозрюю, що і на новий рік подарують сир - зокрема Оксана, але то буде дуже правильним подарунком. А ще зроблю печиво з сиром.Рецепт простий:350-400 г борошна+150 г твердого сиру+2 яйця150 г масла
+спеції за смаком,розтерти масло з борошном та сіллю. Додати яйця, тертий сир та замісити тісто. З тіста сформувати ковбаски,обваляти в кунжуті, в холодильник 2 години, потім порізати на печенюшки, спекти.
Чекаю на МЕ.
Розіслала рецепти щастя на наступний рік.
Все буде добре.
І зустрінеться хтось важливий,дорогий,найкращий, для якого буду такою ж.
Хочу бути щасливою.
І буду.
Дуже хочу комусь дарувати любов та відчувати тепло обіймів.