Dorianless

Намагаюсь більше концентруватись на роботі, щоб не думати про емоційну реальність.

Думаю, що для мого психічного здоров'я буде краще, якщо я відпишусь від М.у соцмережах. Навіть випадкові згадки та публікації тригерять. Все ще сподіваюсь відволікатись переглядом фото випадкових дівчат у тіндері, але на практиці це мало допомагає, тому що в жодній я не можу впізнати М.

На цьому фоні ще гірше сприймається відсутність нормального емоційного контакту з А. Ніби все добре, але ніби чогось не вистачає.

М. була в моєму місті і навіть не написала. Я би не мав нічого відчувати, але натомість не міг думати ні про що інше. Пройшов всі стадії прийняття, десятки уявних діалогів з нею та самим собою - та легше стало, лише коли вона поїхала. Дивно, як на свідомість діє фізична близькість тих, кого любиш. Це магніт.

я би мав це переосмислити та все-таки відпустити її. Навіщо шукати товариства людина, якщо це бажання невзаємне?

Поки вдень читав, все було добре. А як тільки психічна енергія звільняється - одразу думаю деструктивні думки. Ось зараз не можу заснути, бо в голові образ дівчини, з якою завтра побачусь. Навіщо я будую всі ці очікування та романтизую звичайні історії? Хочу все у своєму житті перетворити на Сюжет. Неприємно не мати влади над думками. Добре хоч, менше концентруюсь на М.

Схоже, що мені властивий один і той самий сценарій при знайомстві з вродливою дівчиною: я захоплююсь її образом та рисами зовнішності, намагнічую цей образ у своїй свідомості - і вуаля! - маємо психо-емоційну залежність, якої достатньо для творчості чи страждань. За якісь кілька місяців або при відсутності явних стимулів з її боку зв'язок слабшає, але ось така моя особливість сприйняття залишає мене беззахисним проти жінок з певним типом зовнішності.

Здається, у цьому році з'явиться трохи більше часу на читання. Давно час, бо встиг накупити 50+ книг, а прочитав з них лише кілька.

Зараз читаю невеликі есеї Сьюзен Зонтаг про видатних письменників та мислителів її часу. Особливо цікаво про Камю та Леві-Строса. Також у неї цікаві міркування про те, як трактування сюжету літературознавцями окупувало поле коментування та пояснення будь-якого твору. І справді, коли ми читаємо книгу, то думаємо у першу чергу "Про що це?", а не "Як це?" і "Що я відчуваю". Це легко зрозуміти, згадавши досвід читацьких щоденників та літературної критики у школі. "Головна думка твору" та інший булшіт. Варто звільнитись від цього тунельного сприйняття.

Знову снилась школа (чужа?) та однокласники, з якими ми ходили в похід містом(?!!), ночували в наметах в парку. Я трохи відстав від всіх, тому що заходив у приміщення школи купити пиріжки. Якийсь треш, і все одно дивно, що люди, з якими я вже 10-ліття не спілкуюсь, приходять в моє підсвідоме.

Як можна втратити людину, якщо вона ніколи не була твоєю?
Я так тримався за спілкування з М, що тепер мені страшно, що його більше не буде. Але вона мені ніколи перша і не писала, і не ініціювала контакту. Так, відгукувалась, коли я щось їй писав, але не більше. В мене є дзеркальні історії, я це мав би раніше зрозуміти. Що може бути гірше за таку нав‘язливість та непропорційність?
Сподіваюсь, я на шляху до емоційного одужання.

Після того, як я відправив М. лист, стало ніби легше. Тепер мені здається, що після прочитання ми припинимо спілкуватись взагалі, вона не відповість і почне мене уникати ще більше. Але якщо це допоможе мені її відпустити - хай буде так. Ця історія надто сильно мене емоційно виснажила.

Знову привиди минулого отримують наді мною владу.
Випадково побачив у максимально несподіваному місці дівчину, в яку був таємно закоханий років 15 тому, не пропускав можливості перетнутися з нею поглядом або привітатися. І ось вона поряд, я її впізнав, а вона мене – ні. І моя спроба розпочати діалог на фб нічого не дала. І тепер я думаю про неї днями та ночами. Нездорове захоплення недосяжною красою. Подібну владу наді мною отримує будь-хто з моїх крашів, варто лише їм опинитися поряд, на відстані руки. Таке відчуття, ніби я припиняю бути господарем своїх думок.

Написав М. лист, в якому описав свої почуття. Поки що не відправив, і думаю, що не зроблю цього взагалі. Я такий слабкодухий.

А ще вона мені сьогодні снилась. Ми випадково побачились на вулиці, вона була з іншими людьми, і крім випадкового погляду, нічого не було. Потім я писав їй у телеграмі уві сні, і вона навіть відповіла. Ілюзія зустрічей та спілкування. Несила терпіти, але як же добре бачити їі хоч так. Чекаю ночі у сподіванні зустрічі.

Не минає і дня, щоб я не думав про М. Скільки би в мене не було роботи, як би тяжко не відчувався час, в якийсь момент я ніби зависаю в повітрі - і згадую її. Коли це скінчиться?

Схоже, що мені знову потрібно вчити себе цілепокладанню. Нічого не хочеться, мало що можеться. І так минають дні, тижні, мімяці, роки. Невже це правда, що амбіції та бажання слабшають із віком?

Снився флірт з незнайомою дівчиною, через який я почував себе незручно. Хоча не мав би. Але це хороше відображення моєї потреби в нових емоційних зв‘язках.

Снилась зустріч з однокласниками у школі, при чому ми не бачились нормально з моменту випуску, а це всі прийшли, аж дивно було.

Моя шкільна любов дуже засмагла і не особливо звертала на мене увагу, ще одна дівчина морозиться від моїх повідомлень, про що я їй ввічливо нагадав (о підсвідомість!). Було дивно, що всі мовчали на тему кількох однокласників, з якими сталось щось погане. І було враження, ніби класний керівник мала нас випитати якісь деталі про них, а ми мовчали.

Зрозумів, що А. у своєму гніві, естетизмі, проявах емоцій та зовнішності нагадує мені П.Р. Це усвідомлення постійно вислизало з моєї голови, а тепер, коли я його спіймав - воно стало очевидним.

Я завжди шукаю одну й ту ж
зовнішність, один і той самий сценарій та модель поведінки. Пекло - це навісно рухатися по колу своїх нав‘язливих ідей.

найбільше в історії моєї прив‘язаності до М. бісить те, що я її сам і вигадав, а тепер – не можу позбутись. Але ж я якось жив до цього? Мені точно варто сходити до психолога.

Тільки вчора думав про Ал., а сьогодні вона мені вже сниться. Ми лежимо в ліжку на якійсь вечірці, обіймаємось, ніжимось, а вранці я помічаю на своїй та їі шкірі якісь дивні плями, схожі на грибок, і розумію, що тепер мені з нею нічого не світить через це.
Як же легко моя уява підставляє у сюжети змінні персонажів...

Знову думав про те, щоб приїхати до М. та розповісти їй про свої почуття, щоб не нести це в собі далі. Хз як у цій ситуації краще вчинити. Я не хочу її втрачати, але я її ніколи і не мав, якщо говорити відверто.

В який момент я зрозумів, що мастурбація мені подобається більше і пріоритетніша, ніж секс з А.? Якось це не ок.

Снилось, що потрапив на міні-круїзний лайнер, де також була О.З. разом зі своїм хлопцем. Вона на іншому кінці світу, але я дістався до неї навіть уві сні. Між нами не було розмов, лише одні ніжні обійми на прощання, коли вона сходила з палуби. Незакриті гештальти - зло. Але сон гарний, і мені було приємно її бачити.

За останні кілька місяців у нас із А. був секс хіба що на державні свята. Напевно, це її влаштовує, як і мене, враховуючи, що я достатньо задоволення отримую від мастурбації. І тут уявне для мене важливіше за реальність. Я час від часу уявляю близькість з різними людьми - і мене ніби попускає, я можу знову про них не думати. Точніше, вони повертаються у свій закуток пам'яті, де чекають свого часу...інколи приходячи до мене у снах.

Мав на днях зустрітися з Ю., але зробив вибір обмежити соціальні контакти через карантин. Прямо пишаюсь собою через це.

Стояв під душем і уявляв, як питаю у М. про те, чи могли би ми бути разом в якійсь альтернативній реальності. Якби події стались трохи інакше, якби наші шляхи перетнулись за інших обставин. І навіть те, що це питання в мене виникло в такій формі, це ще один тривожний дзвіночок. Певно, що мені не полегшає, поки я з нею щиро про це не поспілкуюсь. Але як на це наважитись? Я це вже планую принаймні рік, і все ніяк. Лише пів натяками, пів тонами. Відстій.
Цікаво, що мені після таких думок насниться.

Вирішив не мучитись та поговорив з І. про свій сон. На диво, вона була рада можливості поспілкуватись та обговорити якісь спільні для нас теми. Я з нею спілкуюсь раз на півроку, тому дуже видно контрасну на байдужості фоні М. реакцію на моє повідомлення.
І так, якщо з об'єктом думок поговорити, нав'язливих ідей та напруження набагато легше позбутися.

я ніби знав, що це станеться. марафон снів про різних людей продовжується.

снилась І. Я ночував у неї вдома, мо спали окремо, а вранці вона прийшла обійматись, залізла під ковдру і почала цілувати. В нас був секс, але в якусь мить вона злякалась/запанікувала/мала якийсь приступ, сказала, що її лякає мій член і т.д. в неї раніше були схожі раптові зміни настрою, тому я не здивований, якби все так і було. тим не менш, мені було добре.

В мене просто марафон снів про альтернативні реальності.
Вчора до мене додому приходила Н., обіймала і взагалі була дуже милою. Звичайно, це післясмак нашої з неї зустрічі кілька днів тому.

А сьогодні - я їздив у Пітер до N. Наша з нею історія дуже дивно закінчилась років 7 тому, коли я припинив відповідати на її повідомлення вк. Тоді мені здавалось, що я образив її почуття. Але ближче до сну. Я потрапляю на скорботний концерт її вчителя музики, який вона і організувала. Ми сидимо поруч, я постійно на неї дивлюсь. Після події ми говоримо, гуляємо, вона торкається мене, обіймає. Пропонує залишитись на кілька днів у свого батька вдома. А я думаю про те, що про це подумає А.

Хитрий розум.